1. Короткий опис ідеї
Страшний Суд у розумінні цих авторів — це не віддалена подія, а реальність, що пронизує всю історію. Бог, Який править світом сьогодні, ототожнює Себе з кожним нужденним. Суд — це момент, коли «останній порядок» (справедливість) нарешті стає довершеним, а наша вірність Богу перевіряється не ритуалами, а ставленням до Христа, прихованого в образі «найменших» братів і сестер.
2. Ключові тези
Суд як процес: Останній суд постійно рухається нам назустріч. Він відбувається щоразу, коли ми стикаємося з людським болем і вибираємо — діяти чи залишитися байдужими.
Любов — єдиний фундамент: Жодні обряди, церковні звичаї чи теологічні знання не мають ваги, якщо вони не виростають з фундаменту любові. Судити нас буде Любов, а значить — мірилом буде наша здатність бачити Христа в іншій людині.
Міра жертви: А. В. Тозер пропонує радикальний стандарт: жертва вимірюється не тим, що ми віддали, а тим, що залишили собі, і тим, скільки «душі» вклали в цей дар. Справжня жертва — це принесення себе в дар любові до ближнього.
Виправдання як пастка: Чорнетка про «комісії та виправдання» — це потужна критика нашої здатності раціоналізувати власну байдужість. Ми часто будуємо цілі системи «вивчення проблем» замість того, щоб просто простягнути руку допомоги.
3. Особисті роздуми / цитата
«Жодна людина не дає нічого, допоки не віддасть усе. Жодна людина не дала нічого Богові, допоки не принесла себе в жертву любові ближньому».
Роздум: Ми часто намагаємося «відкупитися» від Бога частинкою свого часу чи грошей. Але Євангеліє закликає до повної віддачі. Моя віра — це не те, що я декларую, а те, як я реагую на людину, яка «голодує, спраглий, чужинець або хворий». Чи є моє серце відкритим, чи я шукаю «комісію», щоб вивчити проблему і ввічливо відмовити?
4. Питання, які залишилися відкритими
- Як перестати «вивчати проблеми» і почати «бачити Христа» в конкретних людях навколо?
- Чи не є мої релігійні обряди лише способом заспокоїти совість, щоб не помічати потреби інших?
- Якщо Суд вже відбувається зараз — чи готовий я до зустрічі з Ним у моєму сьогоднішньому вчинку чи думці?
Повторювальний перелік конкретних виявів прийняття та допомоги нужденному набирає особливого звучання з двох причин: по-перше, тому що Матей з особливою наполегливістю вказує, що любов до ближнього вміщає в собі всі етичні вимоги, викладені в авторитетному переданні Святого Письма; по-друге, тому що той самий євангелист радить перевіряти справжню вірність євангельському задумі на основі витривалого виконанні воля Отця. З іншого боку волі Отця, яку об’являє та сповняє Ісус полягає в дарованій та діяльній любові до вбогих, недужих, а відтак і нужденних людей.
С. Фаусті, В. Канелла У школі Матея. Євангеліє, яке варто перечитувати та слухати, яким варто молитися і ділитися / переклад з італ. О. Бодак. – Львів: Свічадо, 2017. ст. 446-447.
*** *** ***
…Справедливість – найсокровенніше прагнення людства, яке воно намагається задовільнити. Коли її не має, то ми в глибині душі відчуваємо, що щось не так, щось неправильно. Віднайти справедливість буває надзвичайно важко, а ще важче її відновити. Проте це ніколи не зупиняло людей не переставати шукати її. Віднайти справедливість – це не просто покарати неправду чи аморальність, це щось значно більше, це повернення світу до первісного порядку, до первісної рівноваги.
І християни, і юдеї (як і послідовники інших релігій) переконанні в тому, що наше пристрасне бажання справедливості походить від самого Бога. Багато хто вірить, що в кінці кінців Бог відновить справедливість у всьому світі, і то так, що про Гаазький трибунал можна тільки мріяти. Тільки тоді світ буде повернутий до первісного порядку…
Н.Т. Райт Матфей. Евангелие. Популярный коментарий / перевод из англ. Е. Зацепиной. – М. ББИ, 2010. Ст.247.
*** *** ***
…Чи не повинні ми вважати, що Суд, про котрий йдеться в цьому уривку (Мт. 25:31-46) відбувається протягом всієї історії людства: з часу воскресіння та вознесіння Христа і аж до сьогоднішнього дня? Можливо «останній суд» постійно рухається нам на зустріч?
Звичайно, що одного разу Боже правосуддя над світом здійсниться остаточно. В кінці кінців, саме про це говорять інші євангелисти, і апостол Павло в своїх посланнях (наприклад, Рим. 2:16; 2 Кор. 5:10). Євангелист Матей пригадує нам про те, що Ісус, Котрий вже править світом, піклується про Своїх послідовників, як про Своїх братів та сестер, на всіх дорогах життя…
Н.Т. Райт Матфей. Евангелие. Популярный коментарий / перевод из англ. Е. Зацепиной. – М. ББИ, 2010. ст.249.
*** *** ***
…Багатьом із нас здається, що в релігії головне обряди та звичаї. Проте Христова притча про останній Суд відкриває нам істину про те, що це все буде безплідним та непотрібним, якщо не буде стояти на фундаменті любові. Адже судити нас буде Любов…
…«Бо я голодував; мав спрагу; чужинцем був; нагим; хворим; у тюрмі був», – говорить Христос. Це означає, що Господь ототожнює Себе з кожною людиною і, що християнська любов полягає в тому, щоби побачити в кожному Христа.
А. Шмеман. Воскресные Беседы. Москва, 1993. ст. 153.
*** *** ***
Відомий проповідник і християнський автор A. W. Tozer писав: “Перед судом Божим не буде розглядатися, як багато я зробив, а скільки я міг зробити і не зробив. В очах Божих моя жертва буде мірятися не тим, що я дав, а тим, що я лишив собі після того, як дав Богові. Мій дар вимірюється не матеріальним статком, а кількістю моєї душі, вкладеною в цей дар. Жодна людина не дає нічого, допоки не віддасть усе. Жодна людина не дала нічого Богові, допоки не принесла себе в жертву любові ближньому”
Матеіали для проповіді (Чернетки)
Єдина різниця між праведниками і грішниками, яку визначає притча, полягає у ставленні до голодних, спраглих, бідних, хворих і ув’язнених:
Бо голодував Я, і ви звинувачували в усьому уряд;
спраглим був, і ви казали Мені почекати;
був подорожнім, і ви казали, що нелегалів нам не потрібно;
був нагим, і ви зорганізували комісію, щоби вивчити проблему;
був недужим, і ви казали, що Я не вів здоровий спосіб життя;
у в’язниці був, і ви говорили, що це Моя власна провина.
Матеіали для проповіді (Чернетки)
*** *** ***
