Таїнство миропомазання – це зшестя Святого Духа (П’ятидесятниця) для того, хто охрестився. Але виникає питання: чому ті, які його (миропомазання) приймають не говорять «мовами», як ті, що отримали дар Святого Духа після накладання рук Апостолів, про що описується у Діяннях Апостольських?
Багато хто із тих, які вважають себе християнами, а особливо із тих, які були хрещені та миропомазані у Церкві, а потім покинули її і перейшли до релігійних організацій із яскраво вираженим «харизматичним» характером, стверджують, що саме так, дар Святого Духа зовні виявляється через «говоріння мовами» (гласолалію). І якщо у тебе вона не проявляється, то ти не прийняв Святого Духа. Іноді, це і є причиною того, що людина залишає Церкву – «бо там говорять мовами, а у Церкві того нема…».
Очевидно, і ми не можемо заперечувати той факт, що через покладання рук Апостолів давався дар Духа Святого. Але і не можемо стверджувати, що він обов’язково має проявлятися через «говоріння мовами». Звернемось, як завжди, до Святого Писання.
