Богослов’я

Єпископ Венедикт (Алексійчук)

Наша християнська ідентичність

Лекція була прочитана 22 січня 2013 року в приміщенні філософсько-богословського факультету Українського Католицького Університету

Боже Провидіння поставило наш народ і нашу Церкву в самому центрі простору, який культурно, цивілізаційно й політично відомий під назвою “Європа”. Століттями вторгалися в Європу через наші землі орди кочівників. Століттями наш народ і Церква стояли в обороні християнського Заходу, самі знемагаючи під ударами супротивників. Наша Церква переходила через періоди різноманітних чужинецьких владарювань, періоди переслідувань і більш-менш спокійні часи, коли вона могла розвиватися. Увесь цей історичний процес залишив свої відбитки на її обличчі й ідентичності. Але три компоненти, що творять її ідентичність, завжди залишалися присутніми в її житті: вірність Христові, вірність єдності Христової Церкви та вірність народові, серед якого вона звершує своє післанництво.

Читати далі

Празнику Богоявлення або Хрещення Господнього присвячений чин Великого Освячення води. Богоявленська (Йорданська) вода вважається найбільшою святинею. А про чудесні властивості агіасми (із грецької – свята вода), не псуватися на протязі довгого часу, згадується у богослужбових книгах ще з незапам’ятних часів.

Космічна Літургія

Прихід Бога в Ним же створений світ, який намагається у всі часи жити за своїми законами перед філософським розумом поставило проблему – як співставити чистоту і безтілесність Бога із скверністю і грубістю матерії. Знаходилися навіть такі, хто стверджував, що Христос мав несправжнє тіло, а тільки примарне.

Читати далі

До Христових страждань і Його славного Воскресіння, плачевною була участь померлих. Всі вони, навіть праведні, сходили в ад, в місце сумне та моторошне, яке було під владою ворожих сил. Христос в Своєму Воскресінні сокрушив ворота аду і зійшов до ув’язнених в аді душ, померлих праотців, вивів їх із аду, а всім, хто повірив в Нього дарував надію на вічне блаженство з Ним у Царстві Божім. «Я ж, коли від землі буду піднесений, – говорив Христос Своїм учням, – усіх притягну до себе» (Ів. 12,32). «І коли відійду, вам місце споготую, то повернуся і вас до Себе візьму, щоб і ви були так, де Я» (Ів. 14,3).

І ось, вслід за Ісусом Христом, переможцем смерті і аду, який вознісся до неба і сидить праворуч Бога Отця, перед престолом Вседержителя зібрався торжествуючий собор, відкуплених кров’ю Агнця, християн. Цей собор, разом із безтілесними силами, і складає Небесну Церкву, до якої належать душі всіх тих, які померли в благочесті і вірі.

Читати далі

У своєму посланні слуга Божий митрополит Андрей Шептицький пише: “Почитання святого Господнього хреста — це одна з найважливіших сторінок почитання Бога-Чоловіка… Знак святого хреста, роблений на собі, це один з найстарших звичаїв християн”.

Для християнина знак святого Хреста є тим, чим мундир для військового. Євреї і погани насміхаються з хреста і ненавидять його: «Ми проповідуємо Христа розп’ятого: ганьбу для юдеїв, і глупоту для поган» (І Кор. 1, 23). Не хочуть про нього чути і протестанти. Не без підстави можемо припустити, що знак святого Хреста запровадили ще Апостоли, бо згадується він в Церкві від перших часів.

Знаком святого Хреста заявляємо, що віримо в Розп’ятого Спасителя і Бога, в Трійці єдиного.

Святий хрест – це вічно живий символ безконечної Божої любові до нас, грішних, символ Христової жертви, символ нашого відкуплення і спасіння, символ Христової перемоги над смертю і дияволом. Віддаючи честь святому хресту, ми віддаємо честь Христовій жертві, мукам і смерті.

Східна Церква возвеличує і прославляє святий хрест, встановивши на його честь кілька празників у році. Найбільший празник — це празник Воздвиження Чесного і Життєдайного Хреста.

Читати далі

Наша Церква святкує день народження тільки двох найбільших святих на землі – це Різдво Пресвятої Владичиці нашої Богородиці та Різдво Івана Хрестителя.

Одним із великих празників, який стоїть на початку нашого церковного року є празник Різдва Пресвятої Богородиці. Це свято радісне, тому що народилася Божа Мати, Владичиця неба і землі та важливе, бо доказує правду святої віри: Богоматеринство Пречистої Діви Марії.

Читати далі