З наближенням Страсного тижня, Великої П’ятниці та славного Воскресіння Господа Нашого Ісуса Христа на просторах інтернету збільшується зацікавлення Туринською Плащаницею, та її автентичністю. Пропонуємо Вашій увазі вибрані частини із книги Бернара Лєкомта “Таємниці Ватикану”.
Медіа та світ
Загибель Содоми і Гомори
В 1924 році археолог Уїльям Олбрайт розкопав у місцевості Баб-ед-Дра біля південних берегів Мертвого моря древнє місто. Неподалік місцевості Нумерія трохи пізніше знайшли залишки ще одного. Найбільш цікавим виявився той факт, що обидва міста були зруйновані сильною пожежею, після якої жителі так туди і не повернулись. Деякі вчені поспішили ототожнити Баб-ед-Дра з Содомом, а Нумерію — з Гоморою. Більшість вважає, що ці розкопані міста — дійсно одні з міст у долині (Бут. 13,12), але Содом і Гомору слід шукати під водами Мертвого моря. Так що пошуки Содомаі Гомори продовжуються і зараз: учені досліджують місцевість із повітря, поринають в солоні мертві води, адже бажання знайти Содом і Гомору дуже велике — завдяки яскравому біблійному оповіданню про знищення Богом цих міст сірчаним дощем та вогнем, вони стали на віки символом розплати за гріх і розпусту.
Зі списку правил не пізнаєш Бога
Коли людина хоче змінити себе, вона допускається однієї помилки, яку в минулому здійснювали навіть у богословських колах і недільних школах, проповідуючи моралізм. Іншими словами, коли хтось наближається до Церкви, такі християни говорять йому: «Дивись, не роби поганих речей, не ходи в погані місця, не говори поганих слів», – і займаються саме цим. Однак весь цей моралізм хворий, це якесь нехристиянське, неправильне розуміння, яке орієнтується тільки на видимий результат. Отці Церкви не займалися такими речами, а дивилися в суть.
У пошуках втраченого символу, або про сучасне біблійне невігластво
Пропонуємо вашій увазі статтю монс. Тімоті Вердона “У пошуках втраченого символу, або про сучасне біблійне невігластво”. Ця стаття була написана в жовтні 2008 року, але анітрохи не втратила своєї актуальності.
*****
У той час як XII чергова генеральна асамблея Синоду Єпископів розмірковує про Слово Боже в житті та місії Церкви, буде корисним коротко подумати про те, що можна назвати “сучасною біблійною неграмотністю”, тобто про майже повну втрату чуття і технік, які століттями формували християнський спосіб сприйняття Святого Письма.
Щоб зрозуміти всю серйозність цієї ситуації, досить розглянути книги з мініатюрними ілюстраціями, створені вручну в середньовічних монастирях для літургійних цілей. Сучасний користувач, який стикається з подібними скарбами на виставці, або в статтях з історії мистецтва, швидше за все навіть не зрозуміє дистанцію, яка сьогодні відокремлює нас від світу, який їх створив: між нашим “книжковим” досвідом і досвідом середньовічним є настільки істотні відмінності, що ми про них можемо і не здогадатися.
Чому християнам так важко молитися?
В свій час я був пригнічений роками існуючою в церквах проблемою і вона сильно турбувала мене. Проблема полягала в наступному: чому християнам так важко молитися?
Писання чітко вказує нам, що відповіддю на всі питання в нашому житті є молитва з вірою. Апостол Павло пише: “Нічим не журіться, але в усьому молитвою та благаннями з подякою висловлюйте ваші прохання Богові” (Флп. 4,6). Павло говорить нам: “Шукайте відповідь у Господа в будь-яких обставинах вашого життя. І заздалегідь дякуйте Йому за те, що Він чує вас!”