Людина на ім’я Ісус

Господь наш Ісус Христос є, без сумніву, сущий над усіма Бог. Його Божественна природа достатньо проявила Себе в ділах, які ніхто, крім Нього, не творив: воскресіння мертвих, вигнання бісів, влада над істотами сотвореного світу… Але ж і людиною Ісус теж був реально. Це не було ілюзією.

Якою ж Він був людиною?

Ісусові була властива та відкритість і вразливість, та незахищеність душі, яку ми можемо помічати (незрівнянно меншою, звісно, мірою) в людях більш-менш чистих або тих, які прагнуть чистоти. Господь сміливий без нахабства. Він щедрий без вихваляння і співчутливий без сентиментальності. У Ньому споглядається та моральна міра і та «золота середина», якої дошукуються всі, хто шукає чесноти без домішок. Але Він — людина. Не лише ідеальна Людина, але й «просто» людина. Фізично Йому близькі і зрозумілі втома, голод, біль, а також ситість, радість від подорожей, солодкість відпочинку. Психологічно Йому також відомо все, що може бути назване людським, окрім гріха.

Читати далі

Дволикий монарх Юдеї

Різдво Христове – це історична подія, яка мала просторово-часовий вимір. Коли Євангеліє говорить про Різдво Спасителя, мова іде про конкретне місце на землі – Вифлеємі Юдейському – і про конкретні історичні постаті – цісаря Римської імперії Августа, сирійського намісника Квірінія, юдейського царя Ірода І Великого…

На особі останнього ми хочемо зупинитися. Розмова про цього царя допоможе нам докладно уявити атмосферу тієї епохи, в котрій воплотився Спаситель світу Господь наш Ісус Христос.

Особа Ірода Великого повна протиріч. В християнській літературі цар Ірод постає мало не втіленням антихриста. Також і єврейські хроністи його просто відкрито ненавидять за властивий його політиці колабораціонізм. З іншої сторони, цей монарх, який пробув при владі 33 роки, ввійшов в історію як Великий. Протягом свого правління він розширив володіння Юдейського царства, залишив після себе дивовижні зразки мистецтва і шедеври архітектури. Проте до цих пір за ним міцно зберігається репутація жорстокого тирана, яку він придбав завдяки різанині і масового вбивства немовлят у Вифлеємі Юдейськім.

Читати далі

СВЯТІ ОТЦІ ПРО МИЛОСЕРДЯ ДО ВОРОГІВ

«Суд немилосердний на того,
хто не вчинив милосердя» (Як. 2. 13)

 

 

Якщо гнів вселиться у твою душу, то ним уже знищений цей день; не дозволяй гніву хоча б переходити на наступний день, щоб не погубив і не знищив він усього твого життя.

Якщо будеш приховувати в серці твоєму пристрасть злопам’ятства, то станеш житлом для люті (злості), незнання та смутку, і навіть вид лиця твого зміниться.

Преп. Єфрем Сирін (IV ст.)

Читати далі

Мудрі думки про добро і зло

Боротьба добра і зла, в міру того, як ми дорослішаємо переходить із дитячих казок у реальне життя. Цей вибір здійснюється кожного дня навіть в незначних дрібницях.

Наші уявлення про навколишній світ ще в дитинстві формується через поняття «добре» і «погане», «добро» і «зло». В кожному із нас є внутрішній суддя, тобто совість. Недаремно совість називається голосом Божим. Без чутливості до голосу совісті душа людини приходить в плачевний стан і вражається різного роду пристрастями. А совість має властивість замовкати, якщо людина постійно її зневажає. І тоді появляється викривлені поняття про добро і зло.

Читати далі

Чи існує зло?

В нашому 21 столітті, коли людина зробила неймовірний стрибок в пізнанні таємниць світобудови, чи можна говорити про існування диявола, бісів, як про реальні істоти і сили, які діють у світі? Багато, почувши що-небудь про диявола, сприймають це за казку, але, звичайно, що навіть атеїсти говорять і думають про диявола, що він є насправді. Диявол існує і його дія проявляється скрізь у світі. На думку одного французького письменника, найбільшою перемогою диявола є те, що він зміг переконати людей, що його не існує.

Читати далі