Повчання Авви Доротея

«І брат на запитання святого старця: «Як тобі ведеться, брате?», відповів: «Молитвами твоїми, добре».

Знаєте, як зазвичай, люди зустрічаються і запитують: «Як ти поживаєш?». Та, нічого, добре, хоча в самого дружина при смерті, і пожежа була вдома, і з роботи вигнали, і їсти немає що. Так, просто питання таке, не сприймається як питання, а сприймається, ніби як привітання. «Як поживаєш? Та нічого, добре».

«І коли святий знову запитав: «Чи не поборюють тебе помисли?», він відповів: «Поки що мені добре». Не хоче відкривати преподобному свої помисли. І не хотів нічого розповісти.»

Читати далі

«Тоді він цілком віддається своїй волі, своєму помислові, і нарешті, ворог, як хоче, влаштовує його падіння. Тому сказано: «Лукавий чинить лихо, коли поєднується з праведним, голос же утвердження він ненавидить». Бо не лише саме повчання ненавидить лукавий, а навіть самого голосу, що промовляє його, не може чути, ненавидить навіть сам голос повчання, тобто те саме, коли говорять щось, що служить для повчання. Перш ніж той, хто питає про корисне, почне чинити за даною порадою, перше ніж ворог збагне, чи виконає він, чи не виконає почуте, ворог ненавидить вже саме те, щоб питати кого-небудь чи чути щось корисне; сам голос, сам звук таких слів він ненавидить і відвертається від них».

Ми самі в собі можемо помітити ненависть до настанов, до голосу людей, які нас повчають. Особливо, це буває тоді, коли ми прагнемо жити своєю волею.

Читати далі

«Бо якщо людина відкривала не все, що її стосувалося, й особливо якщо вона була полонена поганою звичкою або була в лихому товаристві, то диявол знаходить у ній одне якесь пожадання або лише самовиправдання і цим скидає її додолу».

І дальше преподобний авва Доротей розкриває нам мистецтво такого диявольського обману, розкриває тайни диявола, коли він спокушає нас

Читати далі

На початку цього поучення преподобний авва Доротей наводить цитату із Біблії.

«Премудрий Соломон говорить у Приповідках: «Ті, які не мають управління, падають, наче листя; спасення ж є у раді великій» (Прип. 11, 14). Чи бачите, браття, силу цього вислову? Чи бачите, чого навчає нас Святе Письмо?, – говорить нам преподобний авва Доротей, – Воно повчає нас не покладатися на самих себе, не вважати себе розумними, не вірити тому, що можемо самі управляти собою, бо ми маємо потребу в допомозі, потребуємо наставників у Бозі. Немає нещасніших і ближчих до погибелі людей від тих, які не мають наставника на Божому шляху».

Читати далі