Про Страх Божий (повчання 4, частина 1)

Поучення четверте – про страх Божий. Говорити про страх, в наш час не дуже модно, та й не прийнято. Бо, зазвичай, говорять про християнство, як про релігію любові. І це справді так, але все таки, є і інші вислови в Писанні, які підтверджують необхідність перебування в страсі Божому. І ось цю невідповідність, як нам здається, у різних місцях Святого Писання і вирішує на початку свого поучення преподобний авва Доротей.

«Святий Йоан Богослов, – так він починає своє поучення,– говорить у своїх соборних посланнях: «Досконала любов геть проганяє страх» (1 Йо. 4, 18). Що хоче цим сказати нам святий Апостол? Про яку любов каже він нам і про який страх? Адже пророк Давид мовить у псалмі: «Бійтеся Господа, всі святі Його» (Пс. 33, 10), і багато інших подібних висловів знаходимо ми в Божественних Писаннях. Отож, якщо і святі, які стільки любили Господа, бояться Його, то як же святий Йоан каже: «Досконала любов геть проганяє страх»?»

Читати далі

ПРО СОВІСТЬ (Повчання 3, частина 3)

Дальше преподобний авва Доротей говорить про необхідність оберігання своєї совість щодо речей. Це дивно, адже монахи відрікаються від всього, що маємо ми із вами. Монахи не сріблолюбці, і може здатися, яке їм діло до речей, вони повинні все відкидати, тому вони все і відкидають, у них немає нічого свого, немає нічого, щоб вони змогли забрати із собою в інший монастир. Звідси бачимо, що якщо ми не оберігаємо своєї совісті по відношенні до речей, то ми не зможемо берегти її і по відношенню до ближнього і до Бога.

«А оберігання совісті щодо речей полягає в тому, щоб не поводитися недбало з якою-небудь річчю, не допускати її псування і не кидати її як-небудь, а якщо побачимо що-небудь кинуте, то не слід нехтувати цим, хоча б воно було й незначне, а підняти і покласти на місце».

Читати далі

ПРО СОВІСТЬ (Повчання 3, частина 2)

Преподобний авва Доротей пояснює нам євангельські слова Спасителя, вказуючи на те, що нас чекає, коли ми не будемо турбуватись про свою совість.

«Потім Він вказує на тяжкі наслідки від недотримання цієї заповіді: «Щоб противник часом не віддав тебе судді, а суддя – слугам, і вкинуть тебе в темницю». А потім що? – «Істинно кажу тобі: не вийдеш звідти, доки не заплатиш останнього шага». Бо совість викриває нас, як я вже сказав, і в добрі, і в злі, і показує нам, що робити і чого не робити; і знову вона ж засудить нас у майбутньому віці, тому й сказано: «щоб противник часом не віддав тебе судді та інше»».

Після того, як преподобний авва пояснив нам євангельські слова Спасителя, він говорить нам більш конкретно, що означає зберігання совісті.

Читати далі

ПРО СОВІСТЬ (Повчання 3, частина 1)

У наш безсовісний час дуже важливо нам із вами пам’ятати, що таке совість.

І ось, на початку свого поучення преподобний Авва Доротей дає визначення совісті.

«Коли Бог сотворив людину, то Він посіяв у ній щось Божественне, немовби якийсь помисел, який має в собі, подібно до іскри, і світло, і тепло. Цей помисел, який просвічує розум і показує йому, що добре і що зле, називається совістю, а вона є природним законом».

Читати далі

Про смиренномудрість (повчання 2; частина 7)

Задумаймося:

«Чому старець говорить, що тілесні труди приводять до смирення? Який стосунок мають тілесні труди до настрою душі? Я поясню вам це».

Ми знаємо, що душа із тілом з’єднана, і від розташування тіла, залежить розташування душі.

Читати далі