Повчання Авви Доротея

Продовжуючи своє повчання про смиренномудрість, авва Доротей розповідає про авву Агафона. Коли до Авви Агафона наближався час смерті, він відчув страх перед смертю, страх перед бісами, котрі могли зустріти його душу, і він перебував у такому збентеженні духа.

«І ось авва Агафон був в такому збентеженні, був у такому якомусь страсі. І браття сказали йому: «Чи ти боїшся, отче?». Він відповів: «Скільки міг, я примушував себе зберігати заповіді, але я людина, і звідки мені знати, чи вгодне моє діло Богові? Бо один суд Божий, а інший людський».

Читати далі

Преподобний авва Доротей пояснює, що таке людська слава для святих. Слава сама по собі є добро і людина сотворена, щоб шукати слави, але не суєтної людської слави, а слави Божої. І, коли людина має цю славу, коли вона в цій славі живе, коли вона набула хоча б частину цієї слави, то вона цурається людської слави, як бруду, як нечистоти.

Читати далі

Преподобний авва Доротей говорить, що є два види гордості. Гордість буває мирська й монаша. Є два ступені, перший ступінь, коли хтось гордиться перед людьми, інший ступінь, коли хтось впадає в таку досконалу гордість що починає гордитися перед Богом. Ми з вами, хоч і живемо у світі теж можемо захворіти монашою гордістю. І хоча авва Доротей говорить, що монаша гордість краща, ніж мирська, але все ж таки всяка гордість є злом.

Читати далі

«Чи бачиш благодать цієї чесноти?- говорить Авва Доротей. Воістину немає нічого сильнішого від смиренномудрості, ніщо не перемагає його. І далі він пояснює, як смиренний уникає сітей диявола. Якщо зі смиренним трапиться щось скорботне, він зараз же звертається до себе, відразу засуджує себе, що він достойний того, і нікому не стане докоряти, не буде на іншого перекладати вину; і таким чином він переносить те, що сталося, без збентеження, без смутку, з цілковитим спокоєм, а тому й не гнівається і нікого не прогнівляє. Отже, добре сказав святий, що передусім потрібна нам смиренномудрість».

Читати далі

Преподобний авва Доротей повчає нас, як святі спасалися, чим святі спасалися, що було головним в їхній справі спасіння. Він говорив, що кожен Святий ішов шляхом смиренномудрості, а своєю працею скорочував цей шлях, і дальше він говорить чудові слова:

«Утім, смирення й саме може увести нас до Царства, як сказав старець авва Йоан, та тільки поволі».

Читати далі