Апологетика

Син Божий і Месія – в чому різниця?

Одна з найважливіших богословських ідей Церкви – вчення про Особу Ісуса. Боголовські суперечки про Особи Христа почалися ще за земного життя Спасителя. Однак христологія – вчення про Христа як Другу Особу Пресвятої Трійці, Бога-Слова, Сина, Який рівний Отцю і, Який став Людиною, спочатку виражене в Новому Завіті, розкривається докладно і детально лише до IV ст. Але в Євангелії ми часто зустрічаємо вираз «Син Божий», що, на перший погляд, вказує на Божественність Христа. Чи так це?

Читати далі

Вшанування святих – один із головних пунктів, які розділяють католиків і протестантів. Останні вбачають у культі святих ідолопоклонство та відступництво від віри. Аргументи протестантів виглядають досить переконливо: якщо Ісус помер за нас, заплативши за наші гріхи, і Він є всемогутній Бог, то навіщо звертатися по допомогу до когось іншого? Чому ж католики не полишають цієї практики? Спробуємо розібратись.

Святі – приклад для наслідування

На підтвердження своєї позиції протестанти зазвичай наводять цю біблійну цитату: «Один бо Бог, один також і посередник між Богом та людьми – чоловік Христос Ісус» (1Тим 2,5). Але чи справді католики і православні, вшановуючи святих, діють всупереч Слову Божому?

У Біблії написано: «Пам’ятайте наставників ваших, які звіщали вам слово Боже, і, дивлячись уважно на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру» (Євр 13,7). Проголошуючи когось святим, Церква насамперед заохочує вірних наслідувати чесноти цієї людини, як і закликає автор Послання до євреїв. Святі для католиків – це зразок справжніх християн. Недарма Церква, перш ніж когось проголосити святим, проводить ретельне дослідження його життя, яке може тривати багато років.

Читати далі

Таїнство миропомазання – це зшестя Святого Духа (П’ятидесятниця) для того, хто охрестився. Але виникає питання: чому ті, які його (миропомазання) приймають не говорять «мовами», як ті, що отримали дар Святого Духа після накладання рук Апостолів, про що описується у Діяннях Апостольських?

Багато хто із тих, які вважають себе християнами, а особливо із тих, які були хрещені та миропомазані у Церкві, а потім покинули її і перейшли до релігійних організацій із яскраво вираженим «харизматичним» характером, стверджують, що саме так, дар Святого Духа зовні виявляється через «говоріння мовами» (гласолалію). І якщо у тебе вона не проявляється, то ти не прийняв Святого Духа. Іноді, це і є причиною того, що людина залишає Церкву – «бо там говорять мовами, а у Церкві того нема…».

Очевидно, і ми не можемо заперечувати той факт, що через покладання рук Апостолів давався дар Духа Святого. Але і не можемо стверджувати, що він обов’язково має проявлятися через «говоріння мовами». Звернемось, як завжди, до Святого Писання.

Читати далі