В цій притчі мова йде про двох людей: один багатий, а інший бідний. Багач ціле своє життя проводив в розвагах і веселощах. Бідний лежав біля дверей його будинку і мріяв насититися бодай крихтами, які падали зі стола багача. Але, ось помирає бідний і ангели відносять його душу на лоно Авраама. Потім помирає і багач, його теж похоронили. Але у Вічності вони ніби міняються своїми місцями, раптом виявляється те, що багач, який одівався в дорогий одяг і щодня бенкетував, за все своє земне життя, не здобув нічого, що дозволило б йому увійти в Царство Небесне.
Не знайшлося жодних чеснот, ні добрих справ, які б були йому зараховані за праведність. А жебрак, котрий пролежав все своє життя біля воріт, був взятий на лоно Авраама.