Одного разу батько із сином пішли в гори. Син, вдарившись об камінь, мимоволі крикнув:
— А-а-а-а-а-а!
І з здивуванням почув:
— А-а-а-а-а-а!
Хлопчик запитав:
— Хто ти?
А йому у відповідь:
— Хто ти?
Одного разу батько із сином пішли в гори. Син, вдарившись об камінь, мимоволі крикнув:
— А-а-а-а-а-а!
І з здивуванням почув:
— А-а-а-а-а-а!
Хлопчик запитав:
— Хто ти?
А йому у відповідь:
— Хто ти?
Помер якийсь багач, про гріхи якого знав увесь світ.
Похорон був врочистий, з єпископом і багатьма священиками. Пройшло небагато часу, як на одного пустельника в пустині напала гієна і роздерла його. Якийсь монах, бачивши і величаві проводи в останню путь грішника, і кроваві останки праведника, в своєму розпачі з плачем закликав: «Господи, як же це? Навіщо Ти дарував грішнику благе життя і благу смерть, а праведнику – гірке життя і гірку смерть?!».
Один норовистий кінь якось перекусив вуздечку, скинув вершника і понісся світ за очі, не вибираючи дорогу. Думав кінь, що на кінець вирвався на волю, але не помітив попереду прірви і впав в пропасть. Так само буває і з людською душею. Лиш би викинула людина із свого серця страх Божий, починає вона брехати, красти, заздрити, ворогувати … Читати далі
Одного разу прийшов один монах до свого наставника і каже:
– Отче, скільки раз я приходжу до тебе, каюся в гріхах, скільки раз ти настановляєш мене порадами, але я не можу виправитися. Яка мені користь від того, що я приходжу до тебе, якщо після наших розмов я знову впадаю у свої гріхи?
Авва відповів:
– Сину мій, візьми два глиняних горщика: один з медом, а інший пустий.
Ученик так і зробив.
Один церковний староста пожертвував на Церкву чудовий підсвічник з великою восковою свічкою. Після того з’явився до нього Господь в образі старця і в нагороду за цей дар пообіцяв, що він тричі сповістить йому про смерть, перш ніж відкличе з цього світу.
Зрадів староста: зажив у розкоші і веселощах, їв і пив – і зовсім не думав про смерть.
Минуло кілька років. Тіло його стало виносити і далі таке життя: коліна зігнулися, спина згорбилась. І він змушений був взятися за милицю. Трохи згодом він втратив зір, а потім і слух. Згорблений, сліпий і глухий, він продовжував жити так само бездумно й пишно, як і колись.