Один чоловік, вирушаючи на пошуки Бога, прощався з своїми домашніми і запитував:
– Хто ж прикував мене чаклунськими чарами до порога цього дому і не хоче відпускати?
– Я, – відповів Бог. Але крикливий голос розуму заглушив тихий голос совісті.
Красуня-дружина, притискаючи до грудей немовля, благала чоловіка залишитися.
Однак чоловік відсторонив її твердою рукою:
– Хто ж дав мені цю жінку, яка клянеться мені в коханні і заманює своєю красою?