Ірод Антипа, який мав владу в Галилеї, спочатку одружився на дочці аравійського царя – Арети. Проживши з нею досить довго, він піддається спокусі: захоплюється красою Іродіади, дружини свого брата Филипа. Переступаючи закон, який наголошував, що можна одружитися на дружині брата, коли той помирає тільки в тому випадку, коли в них не було б дітей.
Ірод забирає дружину у Филипа, свого брата, коли той був живим, тому здійснив велике беззаконня.
Побачивши таке беззаконня, ревнитель Божого закону, викривач людських гріхів та проповідник покаяння – святий Іван Предтеча не промовчав. Він перед всіма викриває Ірода, як перелюбника та злодія, який відібрав жінку у свого брата.
Звісно, що Ірод не міг терпіти такого приниження від пророка. Він наказує закрити Івана в темниці, наклавши на нього окови. Особливо гнівалася на святого жінка Ірода, Іродіада. Вона бажала його умертвити, проте Ірод оберігав в’язня. Він поважав цього праведного чоловіка, вважаючи його святим. Досить недавно він слухав слова цього Праведника, творячи багато добра. Проте Ірод не тільки боявся Бога, оскільки людей. За словами євангелиста Матея: «Він хотів його вбити, та боявся народу, бо його мали за пророка» (Мт. 14:5). Ірод боявся, щоби народ не повстав проти нього. Саме через це він не міг вбити Івана Хрестителя.
Святий Іван досить довго перебував у темниці. Його учні збиралися біля нього, слухали постанов та повчань Божого закону, очікуючи Месію, який вже увійшов у світ. Іван Хреститель посилав своїх учнів до Христа, запитати: «Почувши у в’язниці про діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів: «Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?» (Мт. 11:2-3). Іван посилав своїх учнів до Господа для того, щоби вони самі побачили чуда, які Він творив та остаточно переконалися в тому, що Він – Син Божий.
Через деякий час наступає день, в котрому Ірод мав звичай відзначати свій день народження. Зібравши всіх князів, воєвод, старійшин та тетрархів Галилеї, Ірод влаштував для них великий бенкет (див. Мр. 6:21).
Під часу цього бенкету дочка Іродіади танцювала. Вона так захопила царя своїм танцем, що той пообіцяв їй все, що тільки вона забажає. За настановою жорстокої матері вона попросила у Ірода голову Івана Хрестителя. І отримала. Адже Ірод заприсягся віддати все, про що вона тільки попросить, навіть півцарства. Ірод проливає невинну кров. Із темниці приносять на блюдці голову Івана Хрестителя, з якої ще стікала кров.
Іродіада не дозволили похоронити голову Івана разом із тілом, боячись, щоби вона не приєдналася до тіла і не стала знову звинувачувати її у гріхах. Тіло святого Предтечі учні забрали тієї ж ночі та похоронили в Севастії, голову ж Івана Хрестителя Іродіада закопала в землю, на територію палацу.
Досить швидко беззаконня Ірода було покаране. Він позбувся царства та свого життя разом із Іродіадою та її дочкою. Арефа, цар аравійський, помстився за свою дочку, колишню дружину Ірода. Зібравши військо, він переміг Ірода. Таким чином відбулося правосуддя Боже.
Саломея, переходячи зимою річку Сікоріс, провалилася під лід. Лід здавив її так, що вона висілатілом у воді. А голова її знаходилася над ним. Ще недавно вона танцювала і отримала за свій танець блюдо із головою Івана Хрестителя. Тепер вона, ніби в танці, безпомічно рухалася в льодяній воді. Так вона висіла до тих пір, поки гострий лід не перерізав їй шию. Тіло її не знайшли, а голову принесли Іроду та Іродіаді. Тоді ж римський імператор Кай Калігула (37-41) відсилає його та Іродіаду в темницю в Галію, а потім в Іспанію. Там вони були поглинуті землею.
В пам’ять Усікновення голови Івана Хрестителя Церква встановила празник та строгий піст.