Великомученик Юрій походив із заможної сім’ї, був сином благочестивих батьків, які виховували його у вірі та надії на Господа. Народився в місті Бейруті, біля підніжжя Ліванських гір.
Посупивши на військову службу, Юрій виділявся серед інших воїнів розумом, хоробрістю, фізичною силою, осанкою та красою. Він стає улюбленим воїном імператора Діоклетіана, який мав за мету відновити в Римській імперії культ богів. Саме цей імператор входить в історію як один із найжорстокіших гонителів християн.
Почувши на суді вирок, який наказував знищувати християн, Юрій співчуває їм. Усвідомлюючи, що його також очікують муки та страждання, він роздає свій маєток бідним, відпускає на волю своїх рабів, приходить до імператора Діоклетіана та визнає себе християнином, викриваючи того в жорстокості та несправедливості. Юрій переконував імператора відмінити переслідування християн. Та все було марним. Діоклетіан наказує Юрію відректися від Христа, а опісля видає святого на різноманітні муки та тортури. Спочатку святого Юрія кидають у темницю, де його поклали спиною на землю, ноги прикували в кайдани, а на груди поклали важкий камінь. Проте святий і далі прославляв Господа та мужньо зносив знущання. Кати били святого воловими жилами, колесували, кидали в негашене вапно, примушували бігти в чоботях з гострими цвяхами всередині. Святий мученик все смиренно та покірно переносив. Вкінці імператор наказав відрубати святому голову. Так святий Юрій відійшов до Господа в Нікомедії, 303 року.
Великомученика Юрія за мужність та духовну перемогу над катами, котрі не змогли примусити його відректися від Христа, а також за чудотворну допомогу людям в небезпеках – називають Побідоносцем. Мощі святого великомученика перебувають в місті Лідда, в храмі, який носить його ім’я, а голова його зберігається в Римі, в храмі, присвяченому його імені.
На іконах досить часто зображують святого Юрія сидячого на білому коні, який вражає списом змія. Це зображення засноване на переданнях та відноситься до посмертних чудес великомученика. Згідно передання: недалеко від міста, де народився святий, в озері жив змій, котрий часто пожирав людей. Нам невідомо, що це був за звір: чи крокодил, чи ящірка, чи гігантський удав. Проте знаємо, що жителі тієї місцевості для примирення змія почали регулярно віддавати хлопця чи дівчину. Прийшов час дочці правителя тієї місцевості також відправитися до змія. Її відвели на берег озера, прив’язали до дерева, так вона в страху стала очікувати появи змія.
Коли змій почав наближатися до неї, несподівано з’явився юнак на білому коні, котрий списом вразив змія та врятував дівчину. Цим юнаком був великомученик Юрій, котрий допоміг людям того селища і припинив знищення юнаків та дівчат. Цей його вчинок навернув до Христа людей, котрі до цього часу були поганами.
Святий великомученик Юрій стає покровителем воїнів. Зображення його на коні символізує перемогу над дияволом – «древнім змієм»: «великим червоним драконом, який мав сім голів і десять рогів» (Одк. 12:3); «змієм стародревнім, яким є диявол і сатана» (Одк. 20:2).