Чи справді Христос воскрес із мертвих?
(продовження)
Жоден серйозний історик не сумнівається, що Ісус Христос був мертвим, коли Його зняли із хреста. Проте багато із них сумнівається у зникненні тіла Христа із гробу. Англійський журналіст Френк Морісон спочатку думав, що воскресіння було міфом чи обманом, і розпочав своє дослідження, щоби написати книгу – спростування. Його книга стала широковідомою, але через причини, відмінні від першопочаткового задуму автора, дальше ми побачим, які самі були ці причини.
Морісон почав з намагання розв’язати загадку порожнього гробу. Гробниця належала члену Синедріону Йосифу Ариматейському. В той час в Древній Юдеї члени цього зібрання користувалися великою популярністю. Всі їх знали, тому Йосиф стає реальною історичною особою. Крім того, гробниця Йосифа повинна була стати відомим місцем, яке не так вже й важко відшукати. Отже, будь-які вигадки, що Ісуса «загубили на кладовищі» ми можемо сміливо відкинути.
Морісон продовжив роздумувати, чому противники Ісуса Христа могли підтримувати «міф про пусту гробницю», якщо це було неправдою. Адже знайдене тіло Христа негайно ж зруйнувало би змову.
З історичних даних про противників Ісуса Христа відомо, що вони звинувачували учнів Христа в тому, що ті викрали тіло Ісуса – звинувачення, основане на всезагальному переконанні, що гробниця була порожньою.
Пол Л. Майєр, професор древньої історії Західно-Мічіганського університету, заявляє: «Якщо ретельно і безпристрасно розглянути всі докази, то буде дійсно виправданим… висновок, що гробниця, в котрій був похований Ісус, виявилася дійсно порожньою на ранок першої Пасхи. І до цього часу немає щонайменшого свідчення, … котре б відкидало даний висновок».
Юдейські лідери були вражені і звинуватили учнів Христа в крадіжці Його тіла. Але ж гробницю цілодобово охороняли римські воїни із числа досвідченої сторожі (від 4 до 12 чоловік). Морісон запитує: «Як могли такі професіоналісти допустити акт вандалізму відносно Христа?». Оскільки через сторожу не можливо було відкотити двотонний камінь. Тим не менше, камінь був відкинений, а тіла Христа не було.
Якщо б тіло Христа виявилося б в якомусь іншому місці, то його противники швидко розвінчали воскресіння як обман. Том Андерсон, колишній президент Каліфорнійської асоціації адвокатів, пояснює: «Враховуючи, що дана подія отримала гучний розголос, було б розумно уявити, що знайдеться хоча б один історик, один свідок чи один противник, котрий би засвідчив на всі часи, що він бачив тіло Христа…. Історія мовчить відносно свідчення проти воскресіння».
Отже, в нас немає жодних свідчень викрадення тіла, тому що гробниця була порожньою. Морісон приймає докази зникнення тіла Христа із гробниці як переконливі.
Пограбування могили
Морісон продовжуючи своє дослідження починає вивчати мотиви вчинків учнів Христа. Можливо, воскресіння було частиною викрадення тіла. Якщо це так, то як можна пояснити всі описані появи Христа після воскресіння? Історик Пол Джонсон в своїй праці «History of the Jews» пише: «Важливі не обставини Його смерті, а той факт, що чимало людей вперто вірили в Його воскресіння, і спільнота цих вірних стає все більшою».
Гробниця була справді порожньою. Проте учнів Христа, можливо, згуртувало не просто відсутність тіла. Щоби учні Христа перестали сумувати, переховуватися і розпочали мужньо проповідувати те, що вони бачили живого Христа, повинно було щось відбутися, щось переломне і надзвичайне.
Всі свідки описують появу Ісуса Христа своїм учням в тілі, в першу чергу жінки. Морісон розмірковує, чому змовникам потрібно було зробити жінок центральними фігурами своєї змови. В першому столітті жінки не мали практично жодних прав чи якогось, бодай мізерного, соціального статусу. Якщо змовники розраховували на успіх своєї змови, то повинні були зробити чоловіків ключовими особами, котрі перші побачили живого Христа. Тим не менше, в Писаннях говориться, що саме жінки першими, доторкнулися до Нього, говорили з Ним та першими виявили, що гробниця спорожніла.
Пізніше, за свідченням очевидців, всі учні Христа бачили Його під час різних обставин більше 10 раз. Вони писали, що Він показав їм Свої руки і ноги, і попросив доторкнутися до них. Крім того, Він споживав їжу з ними, згодом з’явився живий перед спільнотою з 500 людей.
Професор юриспруденції, Джон Уорвік Монгомері говорить: «В 56 році апостол Павло писав, що більше 500 людей бачили воскреслого Ісуса, і що чимало з них були ще живі: «Опісля ж з’явився він більш, як п’ятистам братів разом, більшість яких живе й досі, деякі ж померли» (І Кор. 15:6). Було б неприпустимо, якщо б ранні християни вигадали таку легенду, а згодом проповідували її серед тих, хто легко міг її відкинути, надавши тіло Ісуса Христа».
З ним погоджуються дослідники Біблії Гейслер та Турек. «Якщо Воскресіння не було, то навіщо апостолу Павлу подавати такий список людей, котрі ніби були свідками? Він відразу ж втратив би повагу у Коринті після такої відкритої брехні».
Апостол Петро пояснює людям в Кесарії, чому він та інші учні були так переконані в тому, що Христос живий.
«І ми свідки всього того, що він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі; його вони, повісивши на дереві, убили. Того Бог на третій день воскресив і дав йому з’явитись, не всьому народові, але вибраним Богом свідкам, нам, що з ним їли й пили після того, як він воскрес із мертвих» (Діян. 10:39-41).
Британський дослідник Біблії Майкл Грін підкреслює: «Поява Ісуса Христа підтверджена так само добре, як і інші події древності… Немає жодного сумніву в тому, що їх не було».
Джерело: Y-Jesus