Свято П’ятидесятниці прославляє зішестя на апостолів Святого Духа у вигляді вогненних язиків. В цей день світ дізнався про існування одного Бога в трьох Особах: Бог-Отець, Бог-Син, Бог-Дух Святий. Ізраїльський народ на 50 день після Пасхи, згадував дарування Синайського закону. Звідусіль до Єрусалиму стікалися люди, щоби подякувати Богу за встановлення закону.
«Увійшовши (в місто), зійшли на горницю, де вони перебували» (Діян. 1:13). Саме тут після Вознесіння Ісуса, в постійній молитві, перебували апостоли. Раптом присутні почули шум з неба, котрий наповнив увесь дім. В повітрі появилися вогненні язики, котрі на мить опустилися на голови апостолів, вони тільки світилися і не обпалювали. Апостоли отримали обіцяного Духа Утішителя, Духа істини.
Божественний вогонь розгорівся в душах апостолів, вони вознесли хвалу та подяку Богу. Кожен із них почав говорити мовою, котрої до цього часу не знав. Це знання було для апостолів даром Святого Духа, щоби Христове Євангеліє поширилося по цілому світу.
Цей шум із неба зацікавив чимало людей. Вони були надзвичайно вражені побаченим: Христові учні, галилеяни, люди невчені та неосвічені, почали говорити різними мовами. Ці люди чули проповідників, котрі прославляли Бога їхньою рідною мовою.
Зішестя Святого Духа на апостолів – це прояв Його сили в них, це постійна присутність в їхніх життях. Святий Дух не перестає діяти в людському роді: Він був із патріархами, із пророками, із святими людьми, котрі були чисті душами. Прояв Його сили в житті апостолів стає завершенням того, що був розпочав Спаситель: перетворити апостолів на мужніх та ревних проповідників Євангелія в цілому світі.
День Святої П’ятидесятниці – це день народження Христової Церкви, котра існуватиме вічно, і котру не зможуть здолати сили зла.
В цей день будинки та Церкви прикрашають гілками дерев, травою, квітами. Так святкувала П’ятидесятницю Старозавітна Церква, так, напевно, була прикрашена і Сіонська горниця. Новозавітна Церква зберегла цей звичай, надавши йому нового значення та сенсу: тепер молода зелень та квіти символізують саму Церкву, котра процвітає та поширюється цілим світом.