Послання до Римлян; 2, 10-16.
Євангеліє від Матея; 4, 18-23.
Не є дивним факт наявності послідовників у Христа. Багато відомих вчителів минулого мали своїх учнів або апостолів. Їх мав Іоанн Хреститель, Платон, Аристотель та багато інших. Цікавим є те, за яким принципом Христос добирав своїх апостолів. Обранці, як і методика, за якою вони обиралися, шокують навіть самих креативних із сучасних дипломованих менеджерів з персоналу. Спаситель не пішов до Єрусалиму, де можна було знайти освічених молодих спеціалістів. Не аналізував рівень наявного досвіду духовної роботи та керівництва. Не звернувся за порадами і рекомендаціями до провідних релігійних вчителів того часу. Але, тим не менше, обрані ним люди збудували найбільшу й найпотужнішу організацію в історії людства…
Після недільної проповіді, де я наголошував на тому, що заклик Христа: “Ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей,” – стосується і сучасних християн, до мене підійшла жінка. “Ви знаєте, я ненавиджу сморід риби, як і все, що стосується рибної ловлі. До того ж я не маю зайвого часу. Чи є у Христа якась невеличка робота для працюючої мами-одиначки з чотирма дітьми?”
Я багато думав над її словами й прийшов до висновку, що мова не йде про “Шукаємо робітників – приймаються лише рибалки!” Мова йде про те, що кожна людина, чим би вона не займалася, є трудівником на Божій ниві та має докладати долю власної праці. Заклик до будівельників звучав би: “Ідіть за Мною, і я зроблю вас будівельниками людей”. До офіціантів: “Ідіть за Мною, і я зроблю так, що ви будете задовольняти духовний голод людей”. До лікарів: “Ідіть за Мною, і я зроблю вас лікарями людських душ”. До матерів: “Ідіть за Мною, і я зроблю вас вихователями духовних чад”.
Не принципово, чим займається людина, важливо те, що вона своїми словами і життєвим прикладом проповідує Слово Боже. Кожен потрібен Богові саме там, де він є. Рибалки проповідують рибалкам, водії – водіям, вчителі – вчителям, мами – своїм дітям. Кожна людина несе Христа туди, куди іноді лише вона може сягнути – в душі близьких людей…