Зіслання Святого Духа. П’ятидесятниця.
Діяння Апостолів: 2, 1-11.
Євангеліє від Івана 7, 37-52; 8, 12.
4 липня 1776 року, зустрівшись у Філадельфії, члени Континентального Конгресу підписали Декларацію про Незалежність Сполучених Штатів. Разом із тим розпочалася Революція в США та народилася нова нація. Іронічним є те, що саме цього дня англійський король Георг ІІІ написав у своєму щоденнику: “Сьогодні не сталося нічого важливого”.
В день П’ятидесятниці тридцятого року після Різдва Христового 120 послідовників Ісуса Христа зібралися разом в Єрусалимі. Несподівано на них зійшов Дух Божий у вигляді язиків полум’я. Цієї миті народилася Церква, але жоден історик сучасності не побачив нічого суттєвого у цій події.
Матеріали для проповіді: «Чернетки»
*** *** ***
Перша громада вірних складалася з людей, не обдарованих жодними величними дарами: кілька рибалок, домогосподарок, селян і митар. Але через цих людей Гоcподь збудував Церкву, що існує вже понад два тисячоліття. Менше ніж за триста років християнська Церква стала офіційною релігією Римської Імперії, а сьогодні Вона нараховує понад мільярд вірних…
У день П’ятидесятниці могутність і енергія Божа зійшла на новонароджену Церкву. Eнергію можна використати двома шляхами. Наприклад, до каністри з десятьма галонами бензину можна піднести запаленого сірника. Станеться вибух і виділиться велика кількість енергії. З іншого боку, ці самі десять галонів можна залити до автомобіля. Тоді виділена енергія дозволить проїхати 350 миль. Вибух є видовищним, але триває короткий час. Робота двигуна не є видовищною, але дозволяє використовувати енергію довго і рухатися на значну відстань.
Дух Святий діє в обидва способи. Під час П’ятидесятниці бачимо грандіозний вибух, коли після проповіді апостола Петра навернулося 3000 людей. У довгостроковій перспективі Святий Дух діє через Церкву…
Матеріали для проповіді: «Чернетки»
*** *** ***
Книга Буття говорить, що напочатку, коли Господь створив “безвидну і порожню” землю “Дух Божий носився над водою” (Бут.1:2). Це була перша, космічна П’ятидесятниця, П’ятидесятниця творіння. З того часу Животворчий Дух наповнює всесвіт, даруючи єдність розрізненому та розкриваючи потенціал усього живого “Пошлеш Духа Свого – і створяться, і Ти оновлюєш лице землі” (Пс.103:30). Весняний сплеск життя – ознака Його дії.
У другій главі Буття бачимо людську П’ятидесятницю: “І створив Господь Бог людину з пороху земного, і вдихнув у лице її дихання життя, і стала людина душею живою” (Бут.2:7). Незважаючи на гріхопадіння, люди не втратили остаточно цього Духа. П’ятидесятниця повторюється кожного разу, коли зачинається дитина. Вона виявляється в людському житті, коли панує любов і долається ненависть. Коли Вона відкриває таємниці вічності, науковці роблять відкриття, а художники та митці намагаються зафіксувати її відблиск у своїх творіннях.
Завдяки Духу, який “говорив через пророків,” обраний Богом народ століттями зберігав істинну віру. Це було П’ятидесятницєю Старого Заповіту.
З перших сторінок Євангелія бачимо зшестя Святого Духа. Ангел сказав Марії: “Дух Святий зійде на Тебе і cила Все Вишнього осінить Тебе” (Лк.1:35), і вона зачала Христа силою Святого Духа. Це стало П’ятидесятницею Божої Матері. Тридцять років пізніше, під час Хрещення Ісуса Христа у річці Йордан, Іоанн Хреститель каже: “Я бачив Духа, Який сходив з неба, мов голуб, і перебував на Ньому” (Ін.1:32). Через п’ятдесят днів після Воскресіння Христового і через десять днів після Його Вознесіння сповнилася обітниця Христа апостолам. Із шумом сильного вітру та язиками полум’я Дух Святий зійшов на голови апостолів, перетворивши їх на натхненних проповідників Слова Божого. Це П’ятидесятниця апостолів, мить, якої створилася Церква Божа, обіймаючи своєю любов’ю повноту всесвіту. Цю П’ятидесятницю ми сьогодні святкуємо і разом із тим закликаємо Духа Святого зійти і на наші голови…
Матеріали для проповіді: «Чернетки»
*** *** ***
Можливо хтось мав подібний досвід: вам подарували гарний дорогий подарунок, ви дуже вдячні, алe чухаєте потилицю… бо не знаєте, що з ним робити. Врешті решт, цінна і гарна річ залишається жодного разу не використаною та завершує свої дні в коморі або шухляді стола. Напевно, дехто з нас має подібні речі.
Питання, яке я хотів поставити сьогодні: чи не стається подібне із даром Святого Духа? Якщо покласти руку на серце, то думаю, що для багатьох людей саме так. Навіть не просто для багатьох, для переважної більшості.
У першу П’ятидесятницю Дух Святий зійшов на маленьку громаду вірних. Як зазначає книга Діянь апостольських, їх було лише 120. З цієї кількості Церква виросла і поширилася на цілий світ.
Цього тижня в сотні раз більше людей прийде лише до храмів нашого міста. У тисячі разiв більше до храмів області. В сотні тисяч – по цілій державі. Думаю, є підстави сумніватися в тому, що ми використовуємо Дар Святого Духа, а не ховаємо його у найвіддаленіших закутках душі. Бог визначив нам жити у цей час і у цих умовах і дав нам достатньо сил і дарів, щоби діяти та приносити плід сторицею…
Матеріали для проповіді: «Чернетки»
*** *** ***
Після зiшестя Святого Духа зовнішній вигляд апостолів настільки змінився, що оточуючі казали, що вони напилися вина. Людям важко сховати справжні емоції.
Під час золотої лихоманки в Каліфорнії три старателi знайшли багату золоту жилу. Вони поклялися тримати відкриття в секреті. Прийшовши до міста, почали скуповувати обладнання, необхідне для початку великих робіт. Жоден з них не обмовився і словом про знахідку, але на виході з міста їх очікувала юрба людей. Місцеві мешканці ходили за ними слідом, допоки не прийшли на місце знахідки. Пізніше з’ясувалося, що зрадив старателів їх власний вираз облич, коли вони купували обладнання і готувалися до тривалих робіт. Вони так і світилися від щастя та передчуття, що скоро стануть заможними. Все, що лишалося іншим, це взяти власний інструмент та йти слідом за щасливцями…
Матеріали для проповіді: «Чернетки»
*** *** ***
Святий Симеон Новий Богослов каже, що Святий Дух є “диханням і життям’, “прихованою таїною”, “вище всяких слів”, “глибше будь-якого розуміння”. Ми знаємо Його, але не бачимо Його обличчя, бо Він завжди демонструє обличчя Христа. Як повітря навколо нас, що дає можливість бачити і бути побаченими, Він прозорий і дає можливість бачити і чути Спасителя. Його не можливо систематизувати: Він не діє як комп’ютерна програма; не можливо складувати: нема такої шафи чи комори, щоби умістила Його. Як сказав про Нього Господь: “Дух дише де хоче, і голос його чуєш, але не знаєш, звідки він приходить і куди йде” (Ін. 3:8)…
Антіохійський Патріарх Ігнатій IV писав: “Без Духа Святого Бог безмежно далеко. Христос залишається в минулому. Церква є простою організацією. Влада є наслідком пропаганди. Літургія – не більше ніж спогади. Християнська любов – проста рабська ментальність. Але у Дусі Святому всесвіт воскресає і зростає, у родових переймах перетворюючись на царство. Воскреслий Христос тут і зараз. Євангеліє – сила життя. Церква демонструє життя Святої Трійці. Влада – вільне служіння. Літургія – оновлення і очікування. Людські дії обожнюються. Дух робить далеке – близьким, минуле – сьогоденням. Без Святого Духа, Христос є історичною фігурою з далекого минулого; у Дусі, Він присутній зараз. Без Духа, Євангелія просто слова; у Дусі, Вони життєдайна сила. Без Духа, Церква – проста організація; з Духом, Вона є причастям. Без Духа, влада є рабським виконанням наказів; з Духом, це шлях до вдосконалення та обоження. Без Духа, проповідь – пропаганда; з Духом, це язики вогненного полум’я. Без Духа, літургія є простими спогадами; з Духом – дійсністю. Духом Святим календарний час перетворюється на час літургійний: “Одного разу… ” стає сьогодні”.