Неділя м’ясопусна (Нотатки для проповіді)

Із спадщини Святих Отців

Думки до Недільного євангелія

Повторювальний перелік конкретних виявів прийняття та допомоги нужденному набирає особливого звучання з двох причин: по-перше, тому що Матей з особливою наполегливістю вказує, що любов до ближнього вміщає в собі всі етичні вимоги, викладені в авторитетному переданні Святого Письма; по-друге, тому що той самий євангелист радить перевіряти справжню вірність євангельському задумі на основі витривалого виконанні воля Отця. З іншого боку волі Отця, яку об’являє та сповняє Ісус полягає в дарованій та діяльній любові до вбогих, недужих, а відтак і нужденних людей.

 С. Фаусті, В. Канелла У школі Матея. Євангеліє, яке варто перечитувати та слухати, яким варто молитися і ділитися / переклад з італ. О. Бодак. – Львів: Свічадо, 2017. ст. 446-447.

***  ***  ***

…Справедливість – найсокровенніше прагнення людства, яке воно намагається задовільнити. Коли її не має, то ми в глибині душі відчуваємо, що щось не так, щось неправильно. Віднайти справедливість буває надзвичайно важко, а ще важче її відновити. Проте це ніколи не зупиняло людей не переставати шукати її. Віднайти справедливість – це не просто покарати неправду чи аморальність, це щось значно більше, це повернення світу до первісного порядку, до первісної рівноваги.

І християни, і юдеї (як і послідовники інших релігій) переконанні в тому, що наше пристрасне бажання справедливості походить від самого Бога. Багато хто вірить, що в кінці кінців Бог відновить справедливість у всьому світі, і то так, що про Гаазький трибунал можна тільки мріяти. Тільки тоді світ буде повернутий до первісного порядку…

Н.Т. Райт Матфей. Евангелие. Популярный коментарий / перевод из англ. Е. Зацепиной. – М. ББИ, 2010. Ст.247.

***  ***  ***

…Чи не повинні ми вважати, що Суд, про котрий йдеться в цьому уривку (Мт. 25:31-46) відбувається протягом всієї історії людства: з часу воскресіння та вознесіння Христа і аж до сьогоднішнього дня? Можливо «останній суд» постійно рухається нам на зустріч?

Звичайно, що одного разу Боже правосуддя над світом здійсниться остаточно. В кінці кінців, саме про це говорять інші євангелисти, і апостол Павло в своїх посланнях (наприклад, Рим. 2:16; 2 Кор. 5:10). Євангелист Матей пригадує нам про те, що Ісус, Котрий вже править світом, піклується про Своїх послідовників, як про Своїх братів та сестер, на всіх дорогах життя…

Н.Т. Райт Матфей. Евангелие. Популярный коментарий / перевод из англ. Е. Зацепиной. – М. ББИ, 2010. ст.249.

***  ***  ***

…Багатьом із нас здається, що в релігії головне обряди та звичаї. Проте Христова притча про останній Суд відкриває нам істину про те, що це все буде безплідним та непотрібним, якщо не буде стояти на фундаменті любові. Адже судити нас буде Любов…

…«Бо я голодував; мав спрагу; чужинцем був; нагим; хворим; у тюрмі був», – говорить Христос. Це означає, що Господь ототожнює Себе з кожною людиною і, що християнська любов полягає в тому, щоби побачити в кожному Христа.

А. Шмеман. Воскресные Беседы. Москва, 1993. ст. 153.

***  ***  ***

 Відомий проповідник і християнський автор A. W. Tozer писав: “Перед судом Божим не буде розглядатися, як багато я зробив, а скільки я міг зробити і не зробив. В очах Божих моя жертва буде мірятися не тим, що я дав, а тим,  що я лишив собі після того, як дав Богові. Мій дар вимірюється не матеріальним статком, а кількістю моєї душі, вкладеною в цей дар. Жодна людина не дає нічого, допоки не віддасть усе. Жодна людина не дала нічого Богові, допоки не принесла себе в жертву любові ближньому”

Матеіали для проповіді (Чернетки)

Можливо Вам буде цікаво прочитати про ікону Страшного Суду

Єдина різниця між праведниками і грішниками, яку визначає притча, полягає у ставленні до голодних, спраглих, бідних, хворих і ув’язнених:

Бо голодував Я, і ви звинувачували в усьому уряд;
спраглим був, і ви казали Мені почекати;
був подорожнім, і ви казали, що нелегалів нам не потрібно;
був нагим, і ви зорганізували комісію, щоби вивчити проблему;
був недужим, і ви казали, що Я не вів здоровий спосіб життя;
у в’язниці був, і ви говорили, що це Моя власна провина.

Матеіали для проповіді (Чернетки)

Проповідь на м’ясопусну неділю (неділю про страшний суд) можете знайти тут

Із спадщини Святих Отців

«Коли людина опиниться перед Суддею, Котрий бачить усі людські вчинки, тоді вона дізнається про те, що вона заслужила».

(анонімний коментар, Епіфаній Латинський)

Библейские комментарии отцов Церкви и других авторов І- VIII веков. Новый Завет. Том 16: Евангелие от Матфея 14-28 / Пер. с англ., греч., лат. и сир. Под редакцией Манлио Симонэтти / Русское издание под редакцией Ю.Н. Варзонина. – Тверь: Герменевтика, 2007.

***  ***  ***

«Вівці символізують праведників в силу їхньої покори, а грішників Ісус називає козлами, тому що їм притаманна впертість, гордість, войовничість».

(Анонімний коментар)

Библейские комментарии отцов Церкви и других авторов І- VIII веков. Новый Завет. Том 16: Евангелие от Матфея 14-28

***  ***  ***

«І не від того тільки Його слово стає страшним, але від того, що небеса будуть спорожнілими. Адже, – говорить Він, – Ангели будуть при Ньому і будуть свідчити скільки вони служили, скільки їх посилав Господь на спасіння людей. У всіх відношеннях той день буде жахливим. Зберуться, – говорить Він дальше, – всі народи, тобто весь людський рід».

  (Іван Золотоустий, Гомілії на Євангеліє від Матея)

Библейские комментарии отцов Церкви и других авторов І- VIII веков. Новый Завет. Том 16: Евангелие от Матфея 14-28

***  ***  ***

«Він тому є Сином людським, бо появився на землі як людина і Його переслідували юдеї, як людину. І ось Він, про Кого Вони говорили, що Він людина, Сам воскресить із мертвих всі народи та буде судити кожну людину за її ділами. Тоді кожен народ побачить Його: і ті, хто Його відкидали, і ті, котрі відкидали Його як людину. Вони всі тоді побачать Його, але не всі однаково: одні – як покарання, а інші – на життя вічне (Дан. 12:2). Всі народи зберуться Ангелами від початку світу – від Адама та Єви і до останньої людини на землі, від будь-кого, хто був народжений на землі. І відділить одних від інших, як пастух відділяє овець від козлів».

(Епіфаній Латинський, Пояснення на Євангелія)

Библейские комментарии отцов Церкви и других авторов І- VIII веков. Новый Завет. Том 16: Евангелие от Матфея 14-28

***  ***  ***

«І відділить одних від інших, як пастир відділяє овець від козлів. Люди на землі перемішані так, що праведники живуть поруч із грішниками, що їх неможливо розрізнити. Між праведниками та грішниками немає очевидної різниці, як взимку не видно різниці між живими та засохлими деревами. Проте навесні все стає очевидним. Так само і кожна людина буде перевірена вірою та добрими вчинками. Грішники не будуть мати ані листя, ані плодів, а праведники одягнуться листям вічного життя та будуть прикрашені плодами слави. Так вони будуть розділені Небесним Пастирем, Господом. Земний пастир розділяє тварин за типом тіла, Христос же ділить людей за типом душі. Вівці символізують праведників в силу своєї покори, бо вони нікого не ображають, і в силу терпеливості, бо навіть, якщо їх ображають інші, то вони тому не противляться. А грішників Він називає козлами, тому що їм властиві такі вади:  впертість, гордість, войовничість».

(Анонімний коментар)

Библейские комментарии отцов Церкви и других авторов І- VIII веков. Новый Завет. Том 16: Евангелие от Матфея 14-28

***  ***  ***

«І поставить овець праворуч, а козлів – ліворуч. Коли людина стає перед царем чи суддею, то вже по тому, де їй вказано стояти, вона може зробити висновок, чи їй покликано через добро чи через вчинене зло. Якщо за добро, то вона відразу ж прикликається ближче, якщо за зло, то їй наказують стати на відстані. Так і Бог розмістить праведників праворуч, а грішників – ліворуч, щоби кожен уже за своїм місцем знав, які в нього заслуги. Заслужено Він прикличе праведників стати праворуч, адже вони ніколи не знали лівої сторони. Заслужено ставить грішників ліворуч, тому що вони ніколи не бажали пізнати праве».

(анонімний коментар)

Библейские комментарии отцов Церкви и других авторов І- VIII веков. Новый Завет. Том 16: Евангелие от Матфея 14-28

***  ***  ***

«Для того, щоби ми з іншої сторони бачили справедливість засуду, Він передусім хвалить тих, котрі належним чином виконали своє призначення. І говорить: «Прийдіть, благословенні Отця мого, візьміть у спадщину Царство, що було приготоване вам від створення світу. Бо я голодував, і ви дали мені їсти…» (Мт. 25:34-35); щоби засуджені не сказали, що вони нічого не мали. Він засуджує їх, вказуючи на їхніх товаришів, подібно, як засуджує вдів, вказуючи на вдів (пор. Мт. 25:1-13); раба, котрий впивається та об’їдається, вказуючи на вірного раба; раба, котрий заховав свій талант, вказуючи на раба, котрий здобув два таланти. І, взагалі, осуджує кожного грішника, вказуючи на тих, котрі виконали свої обв’язки. Справедливість Свого вироку над засудженими Він пояснює не тільки тим, що інші за таких самих обставин виконали свої обов’язки, але і тим, що осуджені виявилися непослушними навіть в тому, в чому бідність не була перепоною: як напоїти спраглого, перейти до того, хто ув’язнений чи відвідати хворого».

(Іван Золотоустий, Гомілії на Євангеліє від Матея)

Библейские комментарии отцов Церкви и других авторов І- VIII веков. Новый Завет. Том 16: Евангелие от Матфея 14-28

***  ***  ***

««Бо я голодував, і ви дали мені їсти; мав спрагу, і ви мене напоїли; чужинцем був, і ви мене прийняли» (Мт. 25:35). І ще багато чого, що ми прочитали. Здобувши віру, праведники скажуть у відповідь: «Господи, коли ми бачили тебе голодним і нагодували, спрагненим і напоїли? Коли ми бачили тебе чужинцем і прийняли, або нагим і одягнули?» (Мт. 25:37-38). Так, що це означає, возлюблені мої? Невже наш Господь відчуває голод та спрагу? Невже нагий Той, Хто Сам створив все на небі та на землі, Хто дбає за Ангелів на небі та будь-який народ на землі, То, Хто не потребує нічого земного? Таке здається неймовірним. Однак легко повірити в те, про що Він говорить Сам. Адже Господь голодує не в Собі, але в Своїх святих. Господь спраглий не в Собі, але в Своїх бідняках. Нагий Господь не в Собі – Він всіх одягає, але в Своїх рабах. Хворий Господь не в Собі – Він всіх хворих в силі зцілити та знищити смерть, але в Своїх рабах, і подорожній Господь не в Собі – Йому належить і небо, і земля, але в Своїх рабах, і в ув’язненні Господь не в Собі – Він може будь-кого звільнити від різноманітних мук, але в Своїх святих. Тепер бачимо, возлюблені, що святі не самі по собі: як святі терплять все це заради Господа, так і Господь терпить це заради святих, разом із ними».

(Епіфаній Латинський, Пояснення на Євангелія)

Библейские комментарии отцов Церкви и других авторов І- VIII веков. Новый Завет. Том 16: Евангелие от Матфея 14-28

На верх сторінки

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com