Кравець і дівчина

Одна дівчина вирішила замовити сукню у відомого крав­ця, тому що шив він гарно і завжди сумлінно. Однак вона вважала, що його сукні надто дорогі. А тому, зайшовши в майстерню, передусім вирішила домовитися про ціну.

– Ви дуже дорого берете за свої сукні, – оголосила вона.

– Хіба? Я так зовсім не вважаю,– заперечив кравець.

– Ще й як дорого! Зважте самі – для пошиття сукні для мене знадобиться не більше двох метрів тканини. Так?

– Так, – згодився той.

– Так от, якщо до вартости матерії додати вартість ни­ток, голок і навіть ножиць, якими буде викроєно цю сукню, то все одно вийде щонайменше вдвоє дешевше. Тому і пла­тити вам я повинна вдвоє менше.

Кравець помовчав хвилину і відповів:

– Ну що ж, панянко, ви мене майже переконали. Настіль­ки, що я готовий взяти з вас половину первісної вартости. Якщо ви наполягаєте.

– Звісно, наполягаю! – зраділа дівчина.

– Домовилися. Зараз я візьму з вас мірку і за тиждень посланець доставить замовлення просто вам додому.

Цілий тиждень дівчина нахвалялася перед подругами, як дешево дістане вона сукню від відомого кравця. Ті не вірили і захотіли особисто перевірити, що їх не дурять. У призначену годину всі зібралися біля її оселі. Прийшов посланець з коробкою. Дівчина урочисто скинула накривку і витягла звідти… два метри тканини, пару мотків ниток, голки і ножиці.

– Розгнівавшись, вона кинулася до кравця.

– Як ви сміли обдурити мене?! – викрикнула вона, пере­ступивши через поріг.

– Я й не думав дурити вас, – похитав головою кравець. – Я поклав у коробку все, що ви назвали. Якщо ж вам чогось бракує, то, можливо, це сталося тому, що ви забули за це заплатити.

«…Робітник вартий утримання свого» (Мт. 10,10)

365 Притч на щодень. Упор. Діана Віссон. Львів: Свічадо 2013

Фото, ілюстративне: Lara Gonzalo із сайту Pixabay

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *