Це правдива історія про Франциска Салезія.
Франциск Салезій був єпископом, дуже добрим єпископом. Він жив приблизно 400 років тому.
Якось він прибув верхи на своєму коні в одне село. Там він зустрів селянина. Селянин сказав: “Слава Ісусу Христу, пане єпископе. Мушу Вам щось сказати. Чи знаєте, що я можу молитися, ні про що інше не думаючи?”
“Це похвально, – відказав Франц. – Я ще ні-коли не зустрічав когось, хто це може. За це я тебе винагороджу. Послухай! Якщо зможеш відмовити цілий “Отче наш”, ні про що не думаючи, я дам тобі мого гарного коня”.
Селянин дуже втішився і відразу почав молитися: “Нехай святиться ім’я Твоє. Нехай прийде царство Твоє. Нехай буде воля Твоя…”
“Чи я дістану і сідло, чи тільки коня?” – запитав він нараз поміж тим.
Тоді єпископ засміявся: “На жаль, на жаль, – сказав він, – ні коня, ні сідла”.
Селянин зрозумів, що все втратив. Він не зміг відмовити навіть цієї коротенької молитви, не відволікаючись.
П’єр Лефевр «Вчитись з життя. Великі поради в малих історіях» Львів: Свічадо: 2008.
Фото: Рixabay