Одного разу фермер зрозумів, що загубив в сараї з сіном годинник. Він був для нього дуже дорогим, бо його подарувала дорога людина.
Після безрезультатних довгих пошуків вздовж і поперек сараю, він здався. Сил більше не було. Побачивши неподалік малих хлопчиків, які весело гралися, він вирішив звернутися по допомогу до них, пообіцявши винагороду тому, хто знайде в сіні годинника.
Почувши це, хлопчики помчалися до сараю, облазивши його, так нічого і не знайшли. І в момент, коли фермер вже збирався залишити всі спроби розшукати годинник, до нього підійшов маленький хлопчик та попросив дати ще один шанс. Фермер відправив хлопчика в сарай.
Яким було його здивування, коли через деякий час хлопчик приніс годинник. Фермер з цікавістю запитав, як саме вдалося його відшукати. На що малий відповів: «Я не робив нічого. Я просто сидів на підлозі і слухав. В тиші я почув тікання годинника, тоді пішов в той бік звідки лунав звук і знайшов».
Вміймо слухати свою душу, вона підкаже, що дальше робити.