Селянин ішов дорогою зі своїм сином. Син щось жваво розказував батькові і сказав неправду. Батько догадався, що син обманює його і сказав:
– Синку, зараз ми підходимо до моста. Він – непростий, а чарівний: він провалюється під тими, хто говорить неправду.
Коли син почув це, то перестрашився та признався батькові, що обманув його.
Селянин зі своїм сином ступають на міст, і раптом… той провалюється під ними.
– Я також тебе обманув, – признався батько сину, коли вони вибралися на берег. – Чарівних мостів не буває.
Часом наші необдумані слова ще й не до таких наслідків приводять.
Фото ілюстративне: pixabay.com