Приготування до Різдва
Мандрівка днями Різдвяного посту
Різдвяним постом, в якому ми зараз живемо, Церква підготовляє нас до зустрічі із новонародженим Дитятком Ісусом. Ми мандруємо шляхом приготування до Різдва.
Уявімо собі, що ми мандруємо вночі, і при цьому нам потрібно пройти чималу відстань у цілковитій темряві. Орієнтуватися можна тільки на невеликий вогник, який може бути світлом у якомусь будинку. За таких умов буває надзвичайно важко оцінити віддаль. Адже той будинок може знаходитися, як і за декілька метрів від нас, так і за декілька кілометрів.
В схожій ситуації знаходилися старозавітні пророки, котрі спрямовували свій погляд в майбутнє і очікували на спасіння свого народу. Вони навіть приблизно не могли зрозуміти, коли прийде Месія: чи це відбудеться через 100, чи через 500, чи через 10 років. Однак вони розуміли, що все ж таки наступить той момент історії людства, коли оте світло, що ледь-ледь видніє вдалині, вкінці кінців засяє і з’явиться в усій своїй повноті. Увесь цей час народ Божий повинен був перебувати в очікуванні.
Схожого очікування вимагає від нас наша Мати-Церква впродовж усього нашого життя. Минуло більш, як 2000 років з часу приходу нашого Господа на землю. І весь цей час Церква закликала і закликає нас іти своїм життям, дивлячись у майбутнє. Звернути свій погляд до світла, що сяє із Вифлеємських ясел.
Коли народився Ісус тільки деякі люди по-справжнього очікували на Його народження. Так, що пізніше євангелист Іван написав: «Прийшло до своїх, – а свої Його не прийняли» (Ів. 1:11). Чимало людей проспали цю мить, котра могла стати вирішальною для їхнього життя, як стала вирішальною для цілого світу. Апостол Павло закликає нас: «Прокиньсь, о сплячий, і встань із мертвих, а Христос освітить тебе!» (Еф. 5:14).
Дні Різдвяного посту покликані для того, щоби ми приготували себе до зустрічі Різдва Христового, і, щоби, згадуючи у світ прихід Бога, Котрий став Людиною, очікували так само Його Другого Приходу при кінці нашого життя і при кінці часу.
Якщо ми прагнемо наблизитися до Бога у ці передріздвяні дні, то ми маємо ретельно заглянути у свою душу. Адже в ній ми можемо зустріти ворогів, котрі постійно намагаються віддалити нас від Господа. В той чи інший спосіб в нашій душі перебувають вороги нашого християнського життя. «Все, що у світі, – пожадливість тіла, пожадливість очей і гординя життя, – не від Отця, а від світу» (І Ів. 2:16).
До нас наближається Сам Господь, тому ми маємо добре приготуватися. Коли ж прийдуть дня Христового Різдва, Господь повинен застати нас готовими. Такими ж Він повинен застати нас в останні миті нашого земного життя. Ціле життя людини – це постійна підготовка до споглядання Господа, Котрий іде нам на зустріч.
Церква словами псалмоспівця Давида взиває: «Вкажи мені, о Господи, твої дороги, навчи мене, де твої стежки. Направ мене по твоїй правді й навчи мене, бо ти Бог, мій Спаситель, тебе очікую ввесь день я» (Пс. 25:4-5).
Найкраще до зустрічі із новонародженим Сином Божим можемо приготувати себе у Святих таїнствах Сповіді та Євхаристії. І цей час, котрий віддаляє нас від свята Різдва, готуймося до Таїнства Сповіді з глибоким розкаянням. Адже, чим більше ми будемо готуватися до Таїнства Сповіді, цього Таїнство Божого милосердя, то тим більше воно принесе нам плодів.
Готуючись до Різдвяних свят, нас може затягнути у круговерть щоденних клопотів, тому нам потрібно докласти тим усіх зусиль, щоби цього не сталося. Щоби ми не забували про нашу особисту молитву, щоби ми із цілої своєї душі шукали святості.
Нехай Пречиста Діва наша надія та помічниця допоможе змінити наше життя у часі цього різдвяного посту. Нехай за Її заступництвом ми змогли добре підготувати себе, щоби прихід Господа не заскочив нас зненацька, щоби ми не були поглинуті маловартісними дріб’язковими справами.
Зображення ілюстративне: Racool_studio – Freepik