Різдвяні роздуми – Обрізання ГНІХ. Василія Великого
«І як вони виконали все згідно з законом Господнім, повернулися в Галилею, до Назарету, свого міста. Хлоп’я ж; росло й міцніло, сповнюючись мудрістю, і Божа благодать була на Ньому» (Лк. 2:39-40). Свою місію відкуплення людство Господь розпочинає, вибравши просту сім’ю. Навколо Нього звичайна домашня атмосфера. Впродовж багатьох років, котрі Ісус проводить у Назареті, не відчувається нічого надзвичайного.
Йосип є главою сім’ї, утримує Ісуса та Марію працею своїх рук. Він отримав веління, пов’язане з ім’ям Дитятка: «…даси йому ім’я Ісус…», також веління, пов’язане із Його захистом від небезпек: «…устань, візьми Дитятко і Його Матір, і втікай в Єгипет». Згодом він чує: «Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю… прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет» (Мт. 1:21;2:13;2:20;2:23). Саме від Йосипа Ісус навчився ремесла, котре пізніше годувало Його. Свого небесного батька Він поважав і любив.
Від Марії Ісус перебрав манеру говорити і мудрі народні прислів’я, котрі пізніше буде використовувати у своїх проповідях. Він бачив, як Марія залишала на наступний день тісто, щоби воно підкисало, потім додавала до нього води і знову замішувала, як покривала його чистим рушником і чекала, поки тісто підійметься. Ісус бачив, як Марія латала одежу, як шукала шматок такої ж матерії, щоби зашити її. Мати пояснювала Йому, що не слід брати нову матерію, бо вона намокне і розірве одежу. Найкращий одяг Вона зберігала в скрині і обережно перекладала пахучими травами, щоби зберегти від молі. Мине трохи часу і ми побачимо схожі описи в науці Ісуса.
Нам не потрібно забувати одну просто істину: майже усі дні Свого земного життя Марія провела так, як і мільйони інших жінок. Вона піклувалася та дбала про Свою сім’ю, виховувала Ісуса, варила їсти та зашивала стару одежу. Вона освятила усі ті дрібниці, котрі нам здаються чисто світськими чи незначними: повсякденна праця, увага до тих, кого ми любимо, сімейні розмови, відвідини рідних та друзів.
Сім’я Ісуса була ідеальною, святою, сповненою чеснотами та моральними принципами, готовністю завжди служити Богові та виконувати Його волю. Наші християнські сім’ї мають бути хоч трохи схожими до Сім’ї із Назарету: вони мають стати тим місцем, де постійно перебуває Господь і взаємна любов.
Роздумуючи про це, нам потрібно згадувати слова папи Івана Павла VІ: «Матері, чи навчаєте ви своїх дітей християнської молитви? Чи готуєте їх до Таїнств дитячого віку: Сповіді і Святого Причастя? Чи привчаєте їх думати у хворобі про страждаючого Христа? Призивати на допомогу Божу Матір і святих? Чи молитеся з ними в сім’ї на вервиці? А ви, батьки, чи вмієте молитися з вашими дітьми, з усією домашньою спільнотою, принаймні час від часу? Ваш приклад, зміцнений правотою думок і вчинків, підсилений спільною молитвою, є уроком життя, актом богопочитання, що має унікальну цінність; таким чином ви приносите мир у свої домівки. Пам’ятайте: таким чином ви будуєте Церкву».
Сім’я – це школа чеснот і місце зустрічі із Богом. Батьки покликані до святості, повинні керуватися чеснотами віри та надії, спокійно реагуючи на усі проблеми, котрі будуть зустрічатися на їхньому спільному шляху.
Сім’я, перебуваючи у постійному спілкування з Христом, стає Його Містичним Тілом, домашньою Церквою. Наші християнські сім’ї також можуть знайти у Святій Сім’ї досконалий приклад того, як потрібно себе поводити, щоби усі її члени могли отримати святість та людську гідність.
Назарет – це та школа, в якій ми зуміємо зрозуміти життя Ісуса, школа, в якій ми розпочнемо вивчати Його Євангеліє. Тут ми вчимося спостерігати, слухати, роздумувати і бачити смиренне і дивовижне життя Ісуса поміж людей. Тут, непомітно для себе, ми навчимося наслідувати Його життя.
Роздумуючи над сьогоднішнім днем, бачимо збіг трьох свят: Нового Року, Обрізання Господнього та святого Василія Великого, кожне з яких у свій спосіб промовляє до нас. І, яким би важким не був для нас час, пам’ятаймо, що з нами Бог, Який відкриває для нас наступний рік – рік новий. Споглядаючи на минулий рік, нас огортає біль та сум, бо далі триває жахлива війна, тисячі молодих життів відійшло від нас, тих, кого ми любимо немає серед нас. Вони вступили у щасливу вічність, до якої прямуємо і ми.
Рік старий уже минув: з його тривогами, бідами, сльозами і горем, з його радощами від народження нового життя, з його перемогами і випробуваннями. Розпочинається Рік новий, то ж освятімо Його Богом, наповнимо його молитвою, будуймо і вторімо, дбаймо і любімо, допомагаймо нашим Воїнам і один одному.
Ніколи не впадаймо у відчай, бо з нами Бога. Черпаймо сили у Нього, наслідуючи приклад святого Василія, пам’ять якого ми вшановуємо. Він прожив недовго, майже 50 років, але своє життя використав якнайкраще. Присвятив його служінню Богові і людям. Понад усе він любив і цінував свою святу Церкву. Велич цієї особи в історії Церкви є надзвичайною.
Святий Василій Великий жив багато століть тому. Але скарбниця його мудрості дійшла і до нас: «Добра справа ніколи не зникає. Той, хто сіє ввічливість, пожинає дружбу, той, хто дарує доброту, збирає врожай любові». «Люди, які занадто сильно піддаються житейським турботам, немов відгодовані птахи, маючи крила, волочаться по землі». «Заради кого хочеш жити, заради тих і загинути не бійся». «Не кажи: це сталося випадково. У тому, що відбувається, немає нічого хаотичного, нічого неоднозначного, даремного, випадкового. Скільки волосин на твоїй голові? Бачиш, усе навіть найменше, не уникає спостереження ока Божого».
Входімо у Новий рік, у всьому покладаючись і уповаючи на Бога. Хай Господь благословить усіх нас у єдності, у вдячності, у любові дочекатися нашої Перемоги, перемоги добра над диявольським злом. І робімо усе, що є в наших силах, особливо молімося. Щиро та ревно проказуймо молитви, щодня, щогодини, вранці, вдень і ввечері молімося, молімося у храмах, молімося за Україну, за Героїв, які захищають нас.
Хай у цьому, дорогі брати і сестри, нам допоможе Христос, Який народився в убогому вертепі і прийшов у світ, щоби всіх нас спасти і відкрити для нас небеса. Амінь!
Зображенні Ілюстративне – pikisuperstar on Freepik