Проповідь на Неділю 27-му по Зісланні Святого Духа
Приготування до Різдва
Мандрівка днями Різдвяного посту
У псалмі 122 читаємо такі слова: «Зрадів я, як мені сказали: «Підемо в дім Господній!». Ноги наші вже стояли в твоїх, Єрусалиме, брамах» (Пс. 122:1-2). Ці слова і цей псалом є піснею паломників, котрі мандрують до Єрусалиму і вже неподалік бачать його. І цю радість, яку відчували тоді ці люди, можемо сьогодні розглядати, як образ нашого життя, коли ми кожен прожитий день різдвяного посту, крок за кроком, все ближче і ближче, підходимо до Різдва нашого Спасителя. І цю радість ми також можемо порівняти із тією радістю, коли ми є добре підготовленими до Святого Причастя.
Буває і так, що окрім радості, коли наближається мить нашої зустрічі із Господом, ми відчуваємо себе все більш недостойними. Однак, ми все ж вирішуємо прийняти Його, бо Він Сам захотів перебувати з нами під видами Хліба та Вина, щоби стати поживою для усіх нас і підтримати хворих та немічних. Він прийшов не для того, щоби бути нагородою для сильних, а для того, щоби стати ліками для слабких та немічних. Ми усі є тими слабкими та немічними, а в деякій мірі і хворими.
Святий Іван Золотоустий такими словами повчав своїх вірних, як добре приготуватися до Святого Причастя: «Хіба не є абсурдним те, що ти так клопочешся про тілесне, коли напередодні свята заздалегідь приготовляєш гарний одяг та прикраси та намагаєшся якнайкраще виглядати. І в той самий час ти зовсім не приділяєш жодної уваги своїй душі, котра залишається занедбаною, брудною, жалюгідною та зморену голодом».
Якщо ми за собою помічаємо духовну сухість, то нам слід якнайшвидше вийти з цього стану, пробуджуючи у собі віру, надію та любов. А, якщо ми бачимо за собою духовну байдужість, то ми можемо змінити ситуацію, бо Бог не відмовляє нам у Своїй допомозі. У цю байдужість впадає той, хто не готує себе до зустрічі із Христом. Байдужий той, хто свій розум і свої думки наповнює другорядними речами, коли він приступає до Причастя.
Нам слід ретельно готуватися для прийняття нашого Господа у Святому Причасті. І перш за все це означає, що нам потрібно бути у стані благодаті. Нам необхідно приготовляти власні душі та тіла до зустріч з Ісусом в Євхаристії. І таким приготуванням може стати, якщо ми впродовж дня будемо пам’ятати про присутність Божу, коли ми добре виконуємо наші щоденні обов’язки. Такою підготовкою може стати і наше щире покаяння за вчиненими гріхами і та подяка після Євхаристії. Тоді усі прагнення нашого серця будуть постійно спрямовані до Господа.
Гідне прийняття Тіла та Крові Христової повинні стати приводом для пробудження любові до Бога. Розуміючи те, що нас у Євхаристії очікує Сам Господь, ми можемо повторити слова псалма у глибині наших сердець. «Зрадів я, як мені сказали: «Підемо в дім Господній» (Пс. 122:1).
У сьогоднішньому Євангельському читанні ми чуємо, як Господь зцілює жінку, котра була хворою та скорченою впродовж багатьох років. І Господь, побачивши її, зцілив і промовив: «Жінко, ти вільна від твоєї недуги» (Лк. 13:12).
Як бачимо, з євангельського уривку ми не можемо зрозуміти чи ця жінка просила Ісуса про зцілення, чи – ні. Тут навіть нам не зрозуміло чи вона вірила у те, що Господь може зцілити її. Та ми бачимо, що Ісус робить той крок назустріч, проявляє ініціативу та зцілює її. А перед тим ця жінка впродовж довгих 18 років була скорченою та терпіла від цієї хвороби.
Так само у наше життя не те, що входять різні труднощі, а можна сказати вони вриваються з такою силою, як ураганний вітер, що інколи вони перевертають наше життя з ніг на голову. Та нам важливо прийти до Господа та бути витривалими. Адже прийде той час, коли Господь зможе розв’язати наші проблеми, клопоти та труднощі. Деколи ми потребуємо пройти через них, щоби очиститися і щоби вони стали для нас своєрідними ліками. Бо кожна важка ситуація здатна нас перемінити та преобразити. Нам потрібно тільки бути витривалими у наших випробуваннях та поєднати у нашій душі воєдино віру, смирення та терпеливість.
І пам’ятати, що настане той час, коли Господь увійде у наше життя, побачить наші потреби і звільнить нас від наших недуг, проблем та труднощів.