У нашому житті біль та страждання є невід’ємною його частиною. Бо й Сам Ісус нас попереджував, що «у світі страждатимете» (Ів. 16:33).
Існують чимало причин, котрі приносять страждання, біль та розчарування. Іноді людина спричиняє їх сама собі, а іноді вони викликані нещасними випадками чи травмами. Проте вони бувають і божественними випробуваннями.
Незалежно від причини, у всіх стражданнях є єдина спільна риса: потенціал, котрий робить людину кращою, а сім’ю – міцною спільнотою.
Оскільки страждання переживають усі люди, то вони можуть викликати у нас гостре відчуття співпереживання чи співчуття до тих людей, котрі потрапили у схожі ситуації. Страждання можуть допомогти нам краще зрозуміти сенс свого життя, наші відносини із людьми та Богом.
Біль може заставити нас шукати Господа, як ніколи раніше, і ставати більш схожими на Господа.
Біль може допомогти усвідомити та розставити правильні пріоритети у нашому житті. І тоді ми зрозуміємо, що так багато витрачали своїх сил, часу та здоров’я, але не на Бога, а на власні амбіції та забаганки.
Біль може допомогти нам краще зрозуміти страждання інших.
Страждання допомагають нам ставати кращими, робити щось значуще для добра інших та прослави Бога.
Біль вчить нас бути смиренними, терплячими, стійкими, розуміти та усвідомлювати вірність Бога посеред наших страждань.
Біль допомагає нам усвідомити, що у світі є цінності та вартості, котрі не варті жодних маєтків, титулів чи слави. Вони є досить простими: внутрішній спокій та радість у Господі.
Біль допомагає нам краще зрозуміти Бога і перейнятися Його біллю. Йти Його дорогою, виконувати Його заповіді, жити Його життям.
Біль допомагає нам зосередитися на найголовнішому у нашому житті, і тільки це може мотивувати нас продовжувати іти вперед.
Біль може озлобити нас чи навпаки зробити кращими. Ми можемо зі смиренням нести свій хрест, а можемо постійно від нього втікати. Ми можемо звинувачувати інших, а можемо внутрішньо зростати. Ми можемо постійно бути жертвою, а можемо стати й переможцями.
Господь дозволив дітям Ізраїлю пережити війну, щоби випробувати їх та навчити воювати: «Війна між домом Давида й між домом Саула тяглася довго, та Давид дедалі більше закріплювався, а дім Саула дедалі слабшав» (ІІ Сам. 3:1).
І зовсім не обставини руйнують наше життя, а те, як ми на них реагуємо. Бог очікує, що ми все подолаємо і продовжимо йти до Нього.
Якщо ми сьогодні переживаємо біль, горе та страждання, ми маємо відмінну команду. Господь Ісус Христос пережив усе це перед нами. І Він тримає усіх нас у Своїх божественних руках.
Фото ілюстративне – Pixabay