Дві тисячі років тому на Близькому Сході відбулася подія, котра назавжди змінила світ: Воскресіння Ісуса Христа. Впродовж Пасхального Тижня послідовно відбулося три драматичні події: суд над Ісусом, Його смерть та Воскресіння.
Суд над Ісусом. Насправді, Ісус пройшов шість судів. В одну ніч Він опинився перед Анною і первосвящеником Каяфою, Синедріоном, правителем Єрусалима, Пилатом, правителем Галилеї, Іродом, а потім знову перед Пилатом.
І ці шість судів не знайшли нічого поганого в Ісусі. Вони приводили людей, щоби ті видумували брехливі обвинувачення, але знову ж таки нічого не підходило. В кінці кінців вони засудили Його за єдиним обвинуваченням: проголошення Себе Сином Божим. Це єдина причина, через яку Ісус пішов на хрест.
«…Я прийшов не судити світ, а спасти світ» (Ів. 12:47). Ісус проголошує Себе Спасителем світу. Він добровільно вибирає жахіття, тортури й муки, щоби не було сумнівів у тому, Хто Він.
Смерть Ісуса. Після ночі побиття й знущання, воїни коронують Ісуса терновим вінцем з колючками, опісля Ісуса розпинають. Розп’яття – це найжорстокіша і найболючіша смертна кара. Ісусові руки були розтягнуті на хресті та пробиті цвяхами через кістки на кожному зап’ясті, що додавало невимовного болю при найменшому русі. Коли Христос висів, то м’язи навколо грудної клітки були паралізовані. Він міг вдихнути, але не міг видихнути. Смерть на хресті могла відбутися просто від задухи. Це було неймовірно болісно. Зрештою, солдати перебивали ноги злочинцям, щоб прискорити смерть від задухи.
Воїни не перебивали Ісусові ніг, щоби Він помер. Вони придумали щось інше: пробили списом Йому бік. З грудної клітки потекли вода та кров, а це відбувається тільки тоді, коли пробите серце. Ісус помер із розбитим серцем.
Чому Ісус мав померти? Тому що Він єдиний був здатний заплатити за наші гріхи. Ми заслуговували на покарання, але Ісус заплатив за нас.
Воскресіння Ісуса. Після смерті Ісуса вони зняли Його тіло і поклали до гробу, у печеру, та ще й завалили її величезним каменем. Релігійні лідери, хвилюючись, що тіло Ісуса можуть вкрасти Його послідовники, попросили поставити перед гробом римську варту. Вони не хотіли, щоб Він звідти вийшов! Але Він, звичайно ж, вийшов.
Нам відома ця історія. І ми маємо пам’ятати, що Пасха – це не просто якийсь день пам’яті доброго та дивовижного релігійного учителя, який жив 2000 років назад. Це розуміння того, що Ісус є живим і сьогодні.
Пасха – це Блага Новина про Божого Сина, нашого Господа Ісуса Христа, Котрий прийшов до нас Немовлям, народженим у царському році царя Давида. Жахливо уявити собі, як це бути свідками Його смерті, а потім через три дні бачити Його Живим. Це дивовижно! Коли Ісус висів на хресті, то чимало людей знущалися над Ним, кажучи: «Якщо Ти Син Божий, то чому просто не зійдеш з хреста? Чому б Тобі не показати, що Ти є насправді Богом?». Проте Ісус планує щось грандіозне й дивовижне. Він дозволяє похоронити Себе на три дні, а потім повертається до життя. Ісус показує усім, що Він є Тим довгоочікуваним Месією й Богом, Якого люди так довго чекали і так легко засудили й розіп’яли.
Пам’ятаймо, що Пасха зводиться до двох питань. Перше: чи є Ісус Тим, Ким Себе проголошував? І друге: якщо Він є насправді Тим, Ким Себе проголошував, то коли ми почнемо жити так, як Він навчав і проповідував?