Шостий розділ Євангелія від Марка закінчується словами:
«І, перепливши, прибули вони в землю Генезаретську й причалили. А коли вийшли з човна, люди зараз же його впізнали і розбіглися по всій країні та почали приносити хворих на ліжках, де тільки чули, що він перебуває. І куди він тільки приходив, – у села чи міста, чи в слободи, – клали на майданах хворих і просили його про змогу бодай доторкнутися краю його одежі; і хто тільки торкавсь його, ставав здоровий» (Мр. 6:53-56).
Марко говорить тут про глибину людських потреб, на які відгукнувся Ісус. Не встиг Ісус ступити на другий берег, як Його оточує натовп, всі щось хотіли від Нього, всі тягнулися до Нього, відкриваючи свої потреби та переживання.
Євангелист Марко нам не подає імен людей, котрі приходили до Ісуса, не називає хвороби, які турбували людей, котрі потребували оздоровлення. Проте він нам показує безперервне паломництво до Ісуса та говорить про зцілення хворих, котрі цього прагнули. Нагадаємо, що мова тут йде про Північну територію, котра межує із язичницькими народами і саме тут люди продовжують бачити той блиск світла, який проголошував пророк Ісая (пор. Іс. 8:23-9:1).
В минулому залишилися всі вітри та бурі, всі конфлікти, – євангелист Марко показує нам Ісуса, оточеного дружніми людьми. Благочестя, яке так цінували євреї підкреслено словами: «краї одежі Його». Для нас ці слова не означають нічого, проте мову тут йде про китиці на чотирьох кутах плаща. Саме про них говорив Закон Мойсея: «Зробиш собі китиці на чотирьох кінцях плаща, який накидаєш на себе» (Втор. 22:12); «Промов до синів Ізраїля і повідай їм, щоб вони й нащадки їхні поробили собі китиці на кінцях своєї… І будуть вам китиці на те, щоб ви, бачивши їх, згадували про всі заповіді Господні й виконували їх…і були ви святими у вашого Бога» (Числ. 15:38-40).
Народ любить Ісуса, тягнеться до Нього і Він зцілює всіх, хто доторкається до Нього. Ці слова підкреслюють спасаючу діяльність Ісуса, котра уособлюється зціленнями.
У книзі Діянь апостол Петро підсумовує: «Він прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним» (Діян. 10:38). Слова Петра допомагають нам зрозуміти, що цілительна діяльність Ісуса – це ознака Божої присутності, Божої дії на благо людей. Ісус, ніби показує вірчі грамоти «благодійника», бо Він може людям повернути здоров’я.
«І куди Він тільки приходив…». Ісус хоче зустрітися із людьми там, де вони перебувають: у їхніх оселях, у містах та селах, на їхніх вулицях. Ісус дозволяє людям торкатися до Нього та зцілюватися. Проте Його турбують зовсім нерадісні думки. Адже Ісус намагається донести їм, що зцілення потребують не тільки хворі частини їхніх тіл, але і їхні затверділі серця.
Ісус зустрічає нас так само там, де ми перебуваємо: тут і зараз. І ми також очікуємо на зцілення чи духовне, чи фізичне. Однак ми дуже часто є недовірливими та із затверділими серцями. Ісус дозволяє нам доторкнутися до Нього, щоби ми змогли оздоровитися. Кожного разу, коли ми кличемо Його, коли благаємо Його, коли молимося до Нього – Він виходить нам назустріч і зцілює нас. Це нагадування нам про Таїнство Покаяння. Дозвольмо Ісусу зцілити нас та зануримося в море Його милосердя.
Використана література:
Джорджіо Дзевіні, Lectio divina для щоденного життя: Євангеліє від Марка/ перекл. о. Т. Окіс, О. Бодак, Львів: Видавництво «Свічадо» 2016.
Фергюсон C. Б., Изучаем Евангелие от Марка, Харків 2000.
Толковая Библія или коментарій на всь книги Св. Писанія Ветхаго и Новаго Завьта. В 11 т. Т. 9 / издание приемников А. П. Лопухина—Петербург, 1912.
И. Ивлиев. Евангелие от Марка. Богословско-єкзегетический комментарий / (Серия «Современная библеистика»). – М.: Издательство ББИ. 2017.