І Глава. Марка 1; 9-11.

Тими днями прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї;
і був хрищений Йоаном у Йордані.
І коли виходив з води, то побачив, як небо розкрилось,
і Духа, що як голуб сходив на нього.
І голос ізлинув з неба:
“Ти єси Син мій любий, у тобі – моє уподобання.”

Ця розмова досить коротка і тому ми спробуємо її доповнити уривками від євангелиста Матея.

Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього;
але Йоан спротивлявся йому, кажучи:
“Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?”
Ісус у відповідь сказав до нього:
“Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду.”
І тоді він залишив його.
А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води.
І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого,
який спускався, мов голуб, і зійшов на нього.
І голос пролунав з неба: “Це Син мій любий, що його я вподобав.”
(Матей 3; 13-17)

Люди приходили до Йоана хреститися, бо від нього чули, що є правда на землі, що є правда небесна, що на землі є суд совісті; а у вічності – суд Божий; і той, хто не знайде примирення із своєю совістю тут на землі відповідний засуд одержить і на суді Божому. Іванове хрещення було на відпущення гріхів. Іван Предтеча говорив про покаяння саме в цьому сенсі: наверніться до Бога, відверніться від всього того, що робить вас рабами гріхів, рабами ваших пристрастей, вашої жадності.

Ми із вами знаємо, що наш Господь Ісус Христос був безгрішний. Тоді постає питання: для чого Господь хрестився?

Коли люди приходили до Івана, визнавали свої гріхи, свої неправди, всю свою нечистоту душевну і тілесну, вони ніби символічно її змивали в водах Йордану. І Йорданські води робилися ніби оскверненими. Ці води наповнялися людськими гріхами, неправдою, нечистотою. Христос занурюється в ці води, тому що він хотів не тільки стати досконалою людиною, але хотів понести на собі весь жах, всю важність людського гріха. Він занурюється в ці мертві води, і ці води передали йому смерть. А смерть належала тим людям, котрі згрішили, тому для них смерть це відкуплення за гріх.

Тому-то він говорить Йоану Хрестителю: «Залиш, дозволь мені зануритися в ці води і виконати всю правду, тобто я повинен зробити все те, що має бути зроблене для відкуплення світу.»

Занурюючись в ці Йорданські води, він як чистий льон, якого занурюють, щоб покрасити, входить білосніжним, а виходить в одязі смерті, який він на собі міг понести.

Після того, як Спаситель був хрещений, Дух веде Христа в пустиню.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.