IV Глава. Марка 4; 21-23

«І говорив їм:
“Хіба приносять світло на те,
щоб поставити його під посудом або під ліжком,
а не на те, щоб поставити його на свічнику?
Немає бо нічого схованого, що не мало б стати явним,
ані немає нічого тайного, що у наявність не вийшло б.
Хто має вуха слухати, хай слухає» Мр. 4, 21-23.

Тут Господь навчає апостолів бути світлими у житті і поведінці. Як світильник поставлений для того, щоб світити, так і наше життя видне всім – і всі будуть дивитися на нього. Тому маємо старатися вести добре життя, бо життя християнина служить світильником, а світильника не ховають під ліжком, але ставлять, щоб його було видно, на свічник.

Кожен із нас є світильник, котрий повинен бути поставлений на свічник, тобто на висоті життя в Бозі, щоб могти світити іншим, а не під посуд, де знаходиться наша обжерливість і піклування про їжу, або під ліжко тобто не чинить нічого доброго. Бо ніхто за словами Теофана Затворника, що зайнятий турботами про їжу (тут, напевно, мається на увазі клопоти про земні справи) і відданий ліності не може бути світильником, не може світити своїм таким життям для всіх.

Немає нічого тайного, щоб не сталося явним. Щоб хто не робив в таємниці, добре чи зле, все виявиться тут і в житті майбутнього віку.

Для чого приноситься свічка? Для того, щоб світити. А кому? Всім, хто знаходиться в кімнаті, не тільки тому, хто цю свічку приніс чи запалив. Вона повинна світити всім, хто знаходиться в кімнаті. Ця свічка, поставлена на вікно або просто стоїть на столі в хатині, може стати дороговказною зіркою для людини, що загубилася або заблукала. Те ж саме Христос говорить про те, що ми чуємо, чому навчилися; що розкрилося і розцвіло в нашій душі, яке вже принесло якийсь свій плід. Ми говорили раніше, що нам дано з іншими ділитися тим багатством, яке випало на нашу долю, давати іншим те, що ми отримали. Інакше ми втратимо те, що було нам дано.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *