Сім днів творіння

Перші рядки Біблії в людини, котра привикла думати логічно, викликають здивування. Дивним видається те, що ми знаходимо два паралельні тексти, котрі описують створення людини та світу. Нам видається, що автор не зміг чи не захотів із двох версій вибрати одну. Проте тут маємо розуміти, що текст Біблії створювався не однією людиною, а формувався поступово. Редактори, зазвичай, намагалися поєднати суперечливі передання, котрі по-різному відображали б одні і ті ж самі події.

  В книзі Буття ми маємо два уривки, котрі говорять нам про створення світу. Перший – це Буття 1,1-2,4, це довга поема, котра змальовує нам виникнення нашого світу із небуття. Другий – це Буття 2,4-3,24, це розповідь у прозі, котра розповідає про едемський сад та історію гріхопадіння.

Перший уривок (Бут. 1,1-2,4) є досить унікальним та винятковим, він вражає нам, читачів, спробою говорити про початок самого буття, про створення світу, про початок часу та про народження людини. Це все знаходиться поза досвідом людини, яка не може згадати про акт творення та про початок часів. Ми не можемо розказати про те, що існувало ще до появи мови. Ми не можемо осмислити те, що було ще до пізнання. Ми не можемо осмислити те, що було ще до початку часу.

Проте людина постійно намагалася пізнати і сказати про початок буття. Сьогодні ми бачимо, що вчені також намагаються прорвати цю завісу та наблизитися до тайни походження світу та людини. Вчені висувають гіпотези, котрі допомагають описати Вселену в її теперішньому стані. Проте це не дозволяє заглянути туди, де почалося все із нічого.

Навколишній світ завжди кидав людині виклик таємничістю та невпізнанністю свого походження. Щоби хоч якось відповісти на цей виклик, люди древності змінили звичну мову на мову міфу. Під міфом маємо розуміти розповідь про ті часи, котрі людина не може пізнати власним досвідом. Можемо із впевненістю стверджувати, що міф – це не мова фактів, але мова символів.

Редактори перших розділів книги Буття розуміли, що створити хроніку народження світу неможливо. Звичайно, що пізніші інтерпретатори Біблії у розповіді про створення світу бачили чуть не наукові звіти, про початок світу. Проте, малоймовірно, що ці тексти писалися саме з такою метою.

Міфом ми можемо багато чого пояснити в перших розділах книги Буття, тим більше, що розповідь про створення світу в древніх юдеїв схожа до міфів інших народів тієї епохи. Проте, якщо ми прискіпливіше приглянемося до текстів Біблії, то зрозуміємо, що ці розповіді виходять поза межі міфу. Ті фрагменти міфів, котрі увійшли в Біблію, можемо порівняти із чорно-білими картинками в порівнянні з шедеврами знаменитих художників. В тексті Біблії ми бачимо критичне переосмислення міфу. Ці розповіді стають символічною мовою, тому їх ми повинні так і читати.

Анн-Мари Пельтье. Библейские чтения: У истоков европейской культуры. Дух і Літера:2014.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Facebook Auto Publish Powered By : XYZScripts.com