«Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо… Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж – обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний» (І Кор. 19:9;12)
У своєму відчаї та страждання Йов задавав чимало логічних питань: «За що дає він світло бідоласі, і життя тим, яким на серці гірко?» (Йов. 3:20).
Те ж саме «за що» притаманне всім людям. Всі ми, рано чи пізно, торкаємося цього питання. Нам видається, що, якщо ми знайдемо причину свого болю, то біль відразу ущухне.
Насправді, нам зовсім не потрібні пояснення. Нам потрібні сили. Не потрібні пояснення. Потрібен Спаситель. Не потрібні пояснення. Потрібна підтримка та розрада.
Проте ми завжди шукаємо причину, ми не перестаємо запитувати: «Чому ця людина мене покинула? Чому вона не звертає на мене увагу? Чому вона зробила мені боляче? Чому я захворів? Чому я таких нещасливий та безталанний?».
Все це знає тільки один Бог. І якщо Він відразу не відповів на питання: «Чому?», – то нам краще його більше не торкатися, бо в іншому випадку ми будемо тільки продовжувати свій біль та розчарування.
«Слава Божа в таїнстві слова» (Прит. 25:2). Наш Господь – Бог об’явлень. Він відкриває Себе через природу, обставини та Святе Письмо. І якщо нам відомо щось про Бога, то тільки те, що Він Сам вирішив нам відкрити.
Проте Біблія говорить, що Бог не тільки відкривається, але і приховується. Іноді Бог спеціально приховує Своє обличчя від нас. Чому? Щоби ми навчилися довіряти Йому, а не своїм емоціям; щоби ми жили вірою, а не почуттями.
Бог не зобов’язаний нам нічого пояснювати. Йому не потрібно з нами радитися, щоби щось зробити. Йому не потрібні наші дозволи, щоби допустити якісь події в нашому житті. Бог є Богом. Тому нам не завжди буде зрозумілим, чому ті чи інші події відбуваються в нашому житті.
«Бо знаємо частинно й частинно пророкуємо… Тепер ми бачимо, як у дзеркалі, неясно; тоді ж – обличчям в обличчя. Тепер я спізнаю недосконало, а тоді спізнаю так, як і я спізнаний» (І Кор. 13:9;12).
Одного разу ми все зрозуміємо. Одного разу для нас відкриється весь сенс подій. Одного разу ми скажемо: «Так ось, чому Бог це допустив». До тих же пір Господь хоче, щоби ми тільки довіряли Йому.