Чому Пасха така важлива?

Більше як дві тисячі років на Близькому Сході відбулася подія, котра назавжди перемінила світ. І ця подія розділили історію. Кожного разу, коли ми використовуємо дату, ми відштовхуємося саме від воскресіння Ісуса Христа, як від точки відліку.

Чому ж Пасха така важлива? Вона важлива, бо показує усім нам, що Ісус був тим, ким Себе проголошував. Він був Богом у людському тілі, і прийшов у світ, щоби спасти нас.

Впродовж Страсного тижня ми згадуємо і переживаємо трагічні події в житті Ісуса Христа: суд над Ісусом, Його смерть та воскресіння.

Суд над Христом.

Насправді, Христос відбув шість судів. Спочатку Він відбув суд перед первосвящениками Анною та Каяфою, Синедріоном, Пилатом, Іродом, знову Пилатом. Відбувши всі ці суди, обвинувачі все ж таки не знайшли провини в Ісусі. Він не зробив нічого поганого. Хоча вони і приводили людей, щоби ті давали брехливі свідчення, але і так нічого не складався. Врешті-решт, вони засудили Його, знайшовши єдину вину: проголошення Себе Сином Божим. Це і стало тією єдиною причиною, через котру Христос пішов на хресну смерть. Їм не подобалося це визнання.

Ісус проголосив Себе Спасителем світу: «… Я прийшов не судити світ, а спасти світ» (Ів. 12:47). Він дозволив привести Себе на суд, щоби потім не було жодних сумнівів в тому, Хто Він такий. Він міг в будь-який момент зупинити цей суд. Він знав, що Його все ж таки звинуватять та відправлять на хрест, – і дозволив цьому статися. Це все було частиною плану спасіння людського роду.

Смерть.

Після ночі побиття та знущань, Христа коронували терновим вінком, вложили на плечі важкий хрест і відправили в останню мандрівку на Голгофську гору, назустріч Своїй смерті. Там Ісуса розіп’яли. Розп’яття – це найжорстокіша і найстрашніша смерть. Його руки були розтягнені на хресті й пробиті цвяхами, що завдавало невимовного болю. Висячи, Христос не міг ані вдихнути, ані видихнути повітря. Смерть від хреста могла статися через задуху, але римляни вдосконалили муки. Вони брали людину за ноги, згинали їх та прибивали цвяхами до хреста, що приводило до ще більшим мук та страждань – це було невимовно боляче. Згодом солдати перебивали ноги злочинцям, щоби пришвидшити їхню смерть.

У випадку з Ісусом вони цього не зробили, бо Він помер ще до цього. Просто, щоби все ж таки переконатися, що Ісус помер, вони покололи списом Його бік, звідки витекла кров та вода, а це свідчило, що Христове серце розірвалося від болю.

Воскресіння.

Після смерті Ісуса Його тіло вклали до гробу, запечатавши важким каменем вхід. Релігійні лідери переживали, що тіло Христа могли викрасти Його учні, а потім сказати, що Він воскрес. Вони не хотіли, щоби він вийшов із гробу переможцем, але Він все ж таки вийшов звідти.

Нам добре відома ця історія. Проте нам важливо пам’ятати, що Пасха – це не просто день пам’яті доброго та праведного релігійного вчителя, котрий жив 2000 років назад. Пасха – це визнання того факту, що Він живе сьогодні серед нас. І ми, як і мільйони християн по цілому світі, є тими живими доказами Його присутності у світі.

Пасха – це Блага Новина про Божого Сина, нашого Господа та Спасителя, Котрий прийшов у світ немовлятком, із роду царя Давида. Після Свого воскресіння Христос з’явився багатьом людям. Можемо собі тільки уявити: як це – бути свідками Його смерті, а через три дні бачити Його в Єрусалимі. Це надзвичайно і дивовижно! Коли Ісус висів на хресті, народ сміявся з Нього, глумився над Ним: «… якщо ти Син Божий, зійди но з хреста!». Так само й первосвященики насміхалися з книжниками та старшими, говоривши: «Інших спасав, – себе спасти не може! Він цар Ізраїля: нехай тепер зійде з хреста, і ми увіруємо в нього» (Мт 27:40-42). Ісус планував зовсім інше, щось таке, що залишить свій відблиск в історії людського роду. Він, ніби сказав до всіх Своїх ворогів: «Я дозволю вам похоронити Себе на три дні, і повернуся до життя, щоби доказати, що Я – Той, Хто Є, що Я – Син Божий».

 Що сьогодні Пасха означає для нас? На жаль, Ісус Христос й надалі перебуває під судом. Він під судом в серцях та розумі кожної людини, котра ще не визнала Його Сином Божим, Спасителем світу. Тому Пасха ставить перед нами тільки два питання: чи Христос є Тим, за Кого Себе проголосив? Чи Він – тільки людина, котра сіяла розруху в римському світі. Якщо Христос, для кожного із нас, є Тим, Ким Себе проголосив, то коли ж ми розпочнемо жити таким життям, про яке він говорив?

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.