Напевне, що найулюбленішим святом для багатьох людей є Різдво Христове: із колядками, різдвяними богослужіннями, вертепами та нашими традиціями. Ще задовго до цього радісного свята ми спостерігаємо за приготуваннями: наші супермаркети переповнені найрізноманітнішою новорічно-різдвяною атрибутикою, по магазинах із гучномовців лунають колядки та різдвяні пісні, на площах міст та містечках встановлюють ялинки. Раптом, у соціальних мережах користувачі згадують, що в нас Різдво святкують 25 грудня та 7 січня, опоненти починають доводити одне одному чого краще дотримуватись – традиції чи йти в ногу з часом та з усім світом. Між цим всім середньостатистичний українець планує як має ті різдвяні свята відсвяткувати: хтось збирається податись в теплі краї, інші запасаються мезимом та складають список покупок, а другі готуються приступити до Різдвяної Сповіді та примиритись із Богом та своїм ближнім.
У цій круговерті постає питання: Яке ж місце займає Ісус? Різдво – це чиє свято, чий це день?
Мені пригадується одна притча: друзі вирішили виготовляти свічки, вони довго міркували та роздумували якою та свічка має бути, яка її вага, які розміри, щоби вона горіла найдовше та найкраще, яке співвідношення парафіну та воску. Ось після довгих дискусій та суперечок приготувань та праці вони тримають у руках свою першу свічку, та, на жаль, їх чекало велике розчарування, вони забули в свічку вставити гніт, і замість свічки вони у своїх руках тримали шматок парафіну.
Ось так само у нашому житті: замість того, щоб правильно розставити пріоритети, виділити те, що є основним, ми вкладаємо занадто багато сил у другорядне, в те що немає жодної ваги та значення.
28 листопада ми, християни східного обряду, розпочинаємо своє приготування до Різдва, у нас розпочинається Різдвяний піст. Нехай наше приготування до Різдвяних свят буде не тільки біганиною по ринку чи маркеті та приготуванням різних смаколиків, але нехай Різдвяний Піст стане для нас нагодою до переосмислення особи Ісуса Христа, для чого Він став Людиною.
Якщо ми пригадаємо собі історію Різдва, Історію народження Ісуса, то там буде, – ой як мало радості, бо вся історія Різдва – це історія Бога, Котрому не знайшлось достойного місця ні в людських серцях, ні в їхніх домівках. Нехай же цей Різдвяний піст, у який ми вступаємо, стане для нас спробою звільнити для Ісуса хоча б маленький куточок свого життя.
Зображення ілюстративне TizzleBDizzle із сайту Pixabay