Роздуми по дорозі до Різдва
Перед тим, як розказати нам про народження Ісуса, євангелист Лука розповідає нам про відвідини Марії Архангелом Гавриїлом. Ця розповідь схожа до розповіді про те, як Архангел Гавриїл з’явився Захарії. Внаслідок Божої обіцянки, спочатку появляється дитина в старої жінки, а потім у юної дівчини – бачимо тут дві протилежності.
Лука вкладає в уста Архистратига Гавриїла слова: «Радуйся, благодатна». Слово «благодатна» вказує на Боже благословення. Марія зніяковіла та злякалася слів Гавриїла. Ангел намагається заспокоїти дівчину: «Не бійсь, Маріє! Ти бо знайшла ласку в Бога. Ось ти зачнеш у лоні й вродиш сина й даси йому ім’я Ісус. Він буде великий і Сином Всевишнього назветься. І Господь Бог дасть йому престол Давида, його батька, і він царюватиме над домом Якова повіки й царюванню його не буде кінця» (Лк. 1:30-33).
Ім’я дитини було цілком звичним, проте в цьому випадку воно має певний символізм. З єврейської воно означає «Яхве є спасінням». І цей уривок перегукується із пророком Ісаєю: «Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл» (Іс. 7:14).
Ангел пояснює, що Святий Дух зійде на Марію та надасть Їй силу, що Вона стане чимось більшим, аніж була до цього часу. І тут ми не говоримо про Бога, як у поган, котрий грубо може втрутитися у світ, у справи смертних, але ми говоримо про Того, Бога, Котрий, за словами блаженного Августина, «створив нас для Себе». Коли Він бере ініціативу у Свої руки, то це завжди показує любов, котра піклується про нас. І Марія найкращий приклад того, що може відбутися тоді, коли Бог діє через людину. Сила Божа приводить до чогось такого, що не могло б відбутися за жодних умов.
Попри схожість двох сцен Благовіщення є так само велика різниця. Марія та Захарія були однаково налякані та збентежені. Проте Захарія просить якогось знаку на підтвердження його слів, Марія також запитує Гавриїла, як то все може статися і отримує відповідь, що Вона вибрана стати Матір’ю Месії. Вона не до кінця усвідомлює чи може для Неї це все обернутися, проте Вона промовляє ті знаменні слова, котрі відлунням лунають у віках та стануть взірцем людської відповіді на поклик Божий: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1:38).