Ісус сказав, як саме світ дізнається, що ми Його учні

Коли Господь посилав Мойсея до синів Ізраїлю, Він дав йому чудесний знак, котрий він мав показати на доказ того, що Бог дійсно послав його. Так само, коли пророк Ілля говорив зі своїм невіруючим народом, він прикликав вогонь із неба, щоби доказати, що через нього дійсно говорить Господь. Ісус сказав Своїм учням, що світ дізнається, що ми Його учні тільки через любов один до одного, а не через чудеса чи знамення.

Знамення та чудеса були й залишаються важливими чинниками. Коли вони здійснюються в ім’я Ісуса, то вказують на той факт, що Він воскрес із мертвих. Вони доказують, що Він і надалі живий і продовжує допомагати, перебуваючи у силі та могутності. Вони засвідчують ту новину, котру ми продовжуємо проповідувати. Проте саме любов один до одного доказує, що ми є учнями Ісуса. Чому так?

Бог завжди творить чуда та знамення через людей, тоді, коли того Сам побажає. Це відбувається навіть тоді, коли наше життя не збігається із Його стандартом. І тільки справжня й щира любов один до одного говорить про переміну життя. Говорить про те, що ми знаємо про Ісуса.

«Хто каже, що він у світлі, а ненавидить брата свого, той у темряві й досі. Хто ж любить брата свого, той у світлі перебуває, і в ньому нема причини до падіння. Хто ж ненавидить брата свого, той у темряві, і в темряві він ходить, і куди йде, не знає, бо темрява у нього засліпила очі» (І Ів. 2:9-11). Основна особливість Його учнів – це любов один до одного. Це та характеристика, котра виділяла їхнього Учителя від усіх інших. Всі ті, котрі колись чули про Ісуса, чули про Його любов, Його велику любов. Якщо ми побачимо людей, котрі відносяться один до одного з великою любов’ю, то маємо радіти, бо знайшли у своєму житті послідовників Христа.

У Ісуса є велика репутація у світі. Навіть ті, хто в Нього не вірять, знають історії Його великої любові. Чимало із них чули, що Він помер за гріхи світу і що Він навчав любити своїх ворогів. І вони розуміють, що Він практикував те, що проповідував.

І не дивно, що світ очікує від тих, хто називає себе Христовими послідовниками, того ж самого. А ми, на жаль, дуже недотягуємо до Його стандарту: Ісус прекрасний й ідеальний, а ми зовсім не такі, як Він.

Світ очікує, що ми будемо такими схожими із Ним, що ми будемо проявляти свою незвичайну любов один до одного, як Він любив нас. Світ знає, що ми є Його учнями, а ми повинні докладати усіх зусиль, щоби нагадувати людям про Нього.

У ІІ столітті християнський апологет Тертуліан писав: «Погани мали таку притаманну рису – вигукувати з подивом: «Гляньте, як ці християни люблять один одного, і як вони готові померти один за одного».

Любити, як навчав Ісус, – це любити без дискримінації і в будь-яких ситуаціях. Коли така любов перебуває в наших християнських Церквах, світ помітить, що ми знаємо Ісуса. І ця любов стане своєрідним магнітом, котрий притягуватиме інших людей до Христа. Справжня й щира любов здатна притягнути найзапекліших скептиків, найзавзятіших ворогів Христа, найзапущеніших грішників.

Ісус молився до Свого Небесного Отця: «Я – в них, і Ти – в Мені, – щоб вони були звершені в єдності, щоб світ збагнув, що послав єси Мене, та й полюбив їх, як полюбив Мене» (Ів. 17:23).

Для нас самих така любов недосяжна. Проте через благодать та близьке спілкування із Богом, вона може стати реальністю. І тоді побачить світ Ісуса – в нас.

Фото ілюстративне Anna Sulencka із сайту Pixabay

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.