Коли п’ята Ісуса вразила голову Сатани.

Після гріхопадіння Адама та Єви в Едемському саду Господь дає дуже важливу обітницю. Це перше месіанське пророцтво та обіцянка спасіння. Бог звернувся до змія: «Я покладу ворожнечу між тобою і жінкою і між твоїм потомством та її потомством. Воно розчавить тобі голову, а ти будеш намагатися ввіп’ястися йому в п’яту» (Бут. 3:15).

Після руйнування, котре приніс гріх, Господь пророкує відновлення. Ісус, народжений від дівиці Марії, прийде, щоби розчавити голову змії. Давид убив Голіафа його власним мечем, а Ісус знищить диявола його ж наймогутнішою зброєю – смертю.

«А що діти були учасниками тіла і крови, то й він подібно участь у тому брав, щоб смертю знищити того, хто мав владу смерті, тобто диявола, і визволити тих, що їх страх смерті все життя тримав у рабстві» (Євр. 2:14-15).

До приходу Христа Сатана мав надзвичайну владу над людиною: страх смерті. Ісус переміг смерть, він знищив владу диявола. Від тепер смерть для християнина – це не гіркий та страхітливий кінець, а радісний початок. Вона є нашим визволенням від грішного, немічного тіла. Смерть для християнина – це тільки перехід додому. «І коли Дух того, хто воскресив Ісуса з мертвих, мешкає у вас, то той, хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом своїм, що живе у вас» (Рим. 8:11).

Ісус прийняв жало смерті за нас, і нам не потрібно його більше боятися. Не дивно, що апостол Павло пише: «Де твоя, смерте, перемога? Де твоє, смерте, жало?» (І Кор. 15:55).

Кожен із нас бачить довкола такі новини, котрі наголошують, що ж ніяк не переможене зло: насильство, хвороби, війни, злочини, вбивства, тероризм, природні катаклізми. В світі і надалі процвітає диявольська сила. І це не дивно: що ж відбувається, коли змії відрубують голову? Вона звивається, корчиться, намагається нанести смертельний укус. І все те зло, котре ми бачимо в сьогоднішньому світі – це остання відчайдушна спроба Сатани знищити якнайбільше людей, бо він усвідомлює свій близький кінець.

На у Біблії є дивовижні слова: «Отож я з вами по всі дні аж до кінця віку» (Мт. 28:20). В книзі Одкровення говориться про ангела: «Я побачив ангела, який сходив з неба, який мав ключ від безодні і ланцюг великий у руці своїй. І схопив дракона, змія стародревнього, який є диявол і сатана, і зв’язав йоги на тисячу років» (Одк. 20:1-2). «А коли скінчиться тисяча років, буде випущений сатана з темниці своєї і вийде зваблювати народи, що на чотирьох кутах землі» (Одк. 20:7-8). Але не довго він буде підбурювати людей, бо «впав огонь від Бога з неба, і пожер їх; а диявола, що зводив їх, повержено в озеро вогню і сірки, де – і звір і лжепророк; і мучитимуться день і ніч на віки вічні» (Одк. 20:9-10). І тільки всі святі будуть насолоджуватися небесним домом, прославляючи та дякуючи Богові.

Своїми останніми слова «Звершилося!», – Христос не закінчує Своє служіння на землі. він тільки наголошує нас із вами:

Писання здійснилося: всі пророцтва про Його народження, служіння, страждання та смерть були виконані з точністю.

Система жертвоприношень застаріла: тисячі тварин були убиті та спалені для відкуплення гріхів. Ісус, Агнець Божий, став тією єдиною жертвою для відпущення гріхів усіх людей. І більше не потрібно жодних жертв.

 За гріхи людства було сповна заплачено: Христос Своєю хресною смертю відкупив увесь людський рід.

План спасіння був здійснений.

Перемога над Сатаною була завершена. Ісус розчавив Своєю п’ятою голову змія, забравши ключі від аду та смерті: «Вийшов на висоту, забрав у полон бранців, дав дари людям». А те «вийшов» що означає, як не те, що він був зійшов і в найнижчі частини землі? Той же, хто був зійшов на низ, це той самий, що вийшов найвище всіх небес, щоб усе наповнити» (Еф. 4:8-10). «Роззброївши начала і власті, Він виставив їх на видовище, перемігши їх у ньому» (Кол. 2:15). «Не бійся: я – перший і останній, і живий; і стався мертвий, і от – я живий на віки вічні; і маю ключі смерті й аду» (Одк. 1:18).

В одній картинній галереї багато років висіла знаменита картина, на котрій була зображена шахова дошка. З однієї сторони цієї дошки сидів диявол, із зловтішним виглядом, з іншої – нещасний юнак, на обличчі якого виднілися сліди поразки. І названо було цю картину «Шах і мат». Американський чемпіон із шахів, Пол Мерфі, мандрував Європою, і відвідав цю галерею. Він довго дивився на картину, уважно розглядав її. А потім вигукнув: «Принесіть мені шахову дошку; у мене є один – і тільки один-єдиний хід, котрим я можу спасти цього юнака!». Світ отримав шах і мат від диявола, але Спаситель зробив один хід, котрий визволив усіх нас  від самотності у житті та вічного прокляття аду.

 Тепер наш хід! Те, що Ісус здійснив на хресті, не буде мати для нас жодної користі, якщо ми не покаємося, не повіримо та не навернемося до Нього. Коли ми надіємося та Христа та довіряємо Йому своє життя, то ми ставимо свою п’яту на голову змію.

«Бог же миру роздавить незабаром сатану під вашими ногами» (Рим. 16:20).

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *