Коли вже Бог відповість на мою молитву?

Ми молимося, ми просимо та благаємо, ми плачемо та падаємо на коліна, ми б’ємося у груди та переконуємо себе у виправлення, але так нічого і не отримуємо. Чи пам’ятаємо ми скільки разів запитували себе, волаючи та опускаючи руки: «А де Бог? Якщо Він біля мене, то чому мовчить, чому не допомагає? Чому до цього часу  ще немає відповіді на мою молитву? Скільки ще, Господи?».

Ми не самотні. Ізраїльтяни також відчували самотність та відкиненість, постійно нарікаючи на Бога: «І як наблизився фараон, підвели сини Ізраїля очі, аж ось єгиптяни женуться за ними; і злякалися сини Ізраїля вельми та й заголосили до Господа. Та й кажуть до Мойсея: «Хіба тим то, що немає в Єгипті кладовищ, ти позабирав нас умирати в пустині? Що ж це ти накоїв нам, що вивів нас із Єгипту? Хіба ми тобі цього не казали ще в Єгипті: Дай нам спокій! Ми будемо єгиптянам служити; бо ж краще нам бути в неволі, ніж гинути в пустині». Відповів же Мойсей народові: «Не бійтеся! Стійте на місці, то побачите, що зробить Господь, щоб вас сьогодні спасти. Бо тих єгиптян, що їх бачите сьогодні, не побачите більш вовіки! Господь бо воюватиме за вас, ви ж будьте спокійні» (Вих. 14:10-14).

Ми постійно жаліємося. Це відбувається тому, що ми занадто занурені у наші особисті проблеми. Ми завжди відчуваємо страх, подібно, як ці ізраїльтяни. Ми завжди нарікаємо, особливо коли нас спіткає розчарування, коли все йде шкереберть. І коли ми намагаємося пробиватися скрізь всі ті наші конфлікти, труднощі, нервозності, ми відчайдушно очікуємо Божої відповіді, чіткого шляху, розв’язання усіх проблем, спасіння, але відразу.

Нічого так і не відбувається. У нас є свої «ізраїльтяни», котрі перетворюються на постійний стрес та переживання, котрі переслідують нас, намагаючи зруйнувати не тільки наш день, але і наше життя.

Якщо Мойсей жив би сьогодні, то написав би нам наступні слова: «Не хвилюйтеся. Бог завжди буде керувати вашими битвами. Його відповідь тут. Вам потрібно бути тільки спокійними». І тоді ми побачимо Його присутність, Його спокій та любов наповнять наші ночі. В глибині наших сердець Його шепіт стане відлунням нашого життя. І тільки після цього ми зрозуміємо, що Його обіцянки, Його любов, Його милосердя, Його турбота – вічні.

Зображення ілюстративне: Myriam Zilles із сайту Pixabay

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *