Ці слова ми знаходимо, як у Старому, так і в Новому Завітах. У Старому Завіті, в книзі Второзаконня, ми бачимо історію, коли ізраїльський народ, вийшовши із єгипетської неволі, продовжує противитися й боротися із Богом: «Не спокушайте Господа, Бога вашого, як спокушали ви його коло Масси. Дотримуйте старанно заповідей Господа, Бога вашого: приписів та установ його, що їх він заповідав тобі» (Втор. 6:16-17).
Ці слова досить популярні й відомі, бо Христос ними звертався до диявола, коли той спокушав Його у пустині: «А Ісус сказав до нього: «Написано також: Не будеш спокушати Господа, Бога твого» (Мт. 4:7).
Чи ми можемо ці слова пристосувати до нас, особливо в час неспокійний, час тривожний, час самоізоляції та карантину?
Уже минув найбільший із християнський празників – Христове Воскресіння. Хтось слухався голосу свого пастиря і сидів вдома, а хтось просто ігнорував будь-які попередження та постанови, вважаючи себе невразливими. І в результаті читаємо про нові спалахи хвороби, нові інфіковані, нові смерті.
Блаженніший Святослав у одному із своїх інтерв’ю сказав такі слова: «Коли хтось каже: Я вірю в Бога, тому можу нехтувати правилами карантину, то це є насправді спокушуванням Господа». Глава УГКЦ підкреслює що спокушати Господа Бога – це означає випробовувати, наскільки Він є дієвий.
Чи потрібно нам спокушати Господа?
Ми не повинні спокушати Господа. Іншими словами, ми не повинні добровільно і без необхідності наражати себе на небезпеку, при цьому очікуючи від Нього чуда, ніби Він нам щось винен.
В Євангелії від Матея ми читаємо, що диявол, «бере Його у святе місто, ставить на наріжник храму і каже: «Коли ти Син Божий, кинься додолу, написано бо: Він ангелам своїм волітиме про тебе, і вони візьмуть тебе на руки, щоб ти своєю ногою часом не спотикнувсь об камінь» (Мт. 4:5-6).
Який дивовижний випадок: сатана цитує Біблію. І дуже сумно, що він знає її краще, аніж деякі християни. І диявол не помилився, бо в псалмі ми читаємо: «Бо ангелам своїм Він повелить про тебе, щоб берегли тебе на всіх твоїх дорогах. І на руках тебе носитимуть, щоб не спіткнулася нога твоя об камінь» (Пс. 90:11-12). Звичайно, ангели захищають і оберігають відданих Богові людей, не дозволяючи їм навіть спотикнутися об камінь. І диявол знає про це, тому й звертається до Ісуса, щоби ще раз переконатися чи Він є насправді Сином Божим: «Тоді диявол бере його у святе місто, ставить на наріжник храму і каже: «Коли ти Син Божий, кинься додолу, написано бо: Він ангелам своїм волітиме про тебе, і вони візьмуть тебе на руки, щоб ти своєю ногою часом не спотикнувсь об камінь». А Ісус сказав до нього: «Написано також: Не будеш спокушати Господа, Бога твого» (Мт. 4:5-7)
В чому тут сенс? Ми повинні мати тверду віру у своєму повсякденному житті, особливо у небезпечних ситуаціях, але при цьому ніколи не спокушати Бога. Блаженніший Святослав дає нам пораду: «Потрібно вірити в Бога, але потрібно бути особою, яка живе реалістичною духовністю. Не перебуває у світі релігійних ілюзій і фантазій».
Ми не повинні добровільно наражати себе на небезпеку, а потім сидіти й очікувати, що Бог захистить нас. Адже у нас немає жодної необхідності загравати із смертельною хворобою. Врешті-решт, навіщо помирати завчасно, якщо у Бога є інша мета щодо нашого життя? Нам слід навчитися відповідати не тільки за власну безпеку й добробут, але й за життя інших людей.
І Біблія нам допомагає у цьому. Вона закликає нас бути людьми і мудрості, і віри, й ніколи не спокушати свого Господа.