Про Страх Божий (повчання 4, частина 7)

«Наступного вечора він говорив мені: «Сказав я одного разу, брате. Бог нехай збереже любов. Отці сказали: ніколи не слід надавати перевагу своїй волі перед волею брата свого».

Ось ці вислови, які наводить авва Доротей, показують, як ми повинні відноситися один до одного. Показують нам від чого народжується смиренномудрість. Смиренномудрість, з якої починається духовна досконалість. Смиренномудрість, без якої не можна наслідувати святих. Смиренномудрість, яка приносить у душу царицю чеснот – любов. Смиренномудрість, без якої не можна стяжати дари Божі.

«Іншого разу він знову мовив: «Сказав я одного разу, брате. Бог нехай збереже любов».

Підкресліть, що він весь час повторює ці слова:

«Бог нехай збереже любов».

З молитвою призиває Бога перед тим, як сказати щось корисне своєму учневі.

«А Отці сказали: втікай від усього людського і спасешся».

Що означають ці слова. Чи можна їх застосувати для нашого життя. Ці слова сказані великим аскетом, подвижником, безмовником, який вибрав для себе самотність, сказані іншому великому подвижнику, монаху. «Втікай від всього людського і спасешся». Чи можна і їх застосувати для нас із вами. Звичайно, що так, тому що ми із вами християни, тому повинні втікати від всього тілесного, всього гріховного, всього того, чого так багато в наш час у світі – людського. Ми із вами знаємо, що вкінці цих часів прийде на землю антихрист. І число його буде якраз числом людським і він якраз буде влаштовувати життя таке людське на землі. І, ось ми маємо втікати від всього людського, а шукати повинні ми із вами божественного, шукати таким чином шлях до спасіння нашої душі.

«І знову говорив він: «Сказав я одного разу, брате. Бог нехай збереже любов. Отці сказали: носіть тягарі один одного, і так виконаєте закон Христовий» (Гал. 6, 2)».

Ви, напевно, всі знаєте цю цитату із послання до галатів апостола Павла, яку часто повторювали отці і, яку приводив напам’ять своєму учню блаженний старець авва Йоан.

«Щовечора, коли я йшов, – повторює свою розповідь преподобний авва Доротей,- старець завжди давав мені одне з цих чотирьох повчань, подібно до того, як хтось дає повчання тому, хто збирається в дорогу; і, таким чином, вони слугували захороною всього мого життя».

Звичайно що, оберігати життя ці настанови можуть в тому випадку, якщо людина запам’ятовує їх і слідує словам свого старця. Ви скажете: «Ех, нам би найти такого старця, який нам би сказав що-небудь корисне. Наш священик на Сповіді нам нічого не говорить, нічого не відповідає навіть на мої питання. Мовчить, накриває мене епітрахиллю. Звичайно, що мій отець і не старець, від нього, можливо, і не почуєш що-небудь такого особливо корисного».

Ось, дорогі брати і сестри, дорогі друзі, ось ці слова, які сказав старець авві Доротею належать, напевно, і до нашого життя. Сенс не в тому, щоби почути що-небудь нове, сенс не в тому, щоби дізнатися про якесь нове навчання, знайти якийсь новий шлях до Христа, а сенс в тому, щоб не забувати про той один шлях, якими йшли святі. І ось авва Доротей доповнює той недолік сучасних священиків, дає нам настанови від авва Йоана. Духовні книги написані для тих часів, коли не буде поруч із християнами ні великих подвижників, ні великих учителів. Написані особливо для того, щоб ми із вами керувалися словами святих. І навіть те, про що говорить простий священик на Сповіді, потрібно уважно вислухати і постаратися обов’язково виконати. Якщо так відноситися до слів свого духівника, то Господь, обов’язково, врозумить його і через нього скаже до вас що-небудь корисне, через нього Господь зможе відкрити свою Святу Волю, хоча він не старець і не авва Йоан пророк, і не затворник, і не подвижник, а світська людина. У нього можуть бути і дружина і дітки, і через нього, звичайно що, через Тайну Покаяння, Господь може врозумити кожного із нас з вами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *