Смиренномудрість фундамент нашого спасіння

Роздуми над повчаннями преподобного авви Доротея

Повчання про смиренномудрість Авва Доротей розпочинає словами:  «Хтось зі старців сказав: «Найперше потрібна нам смиренномудрість, щоб бути готовими на кожне слово, яке чуємо, сказати: «прости!»; бо смиренномудрість ламає всі стріли ворога й супротивника». З’ясуємо, яке значення має слово старця; чому він говорить, що найперше потрібна нам смиренномудрість, а не сказав, що спершу потрібна стриманість? Адже Апостол говорить: «Той, хто змагається, від усього стримується» (І Кор. 9, 25). Або чому не сказав старець, що передусім потрібен нам страх Божий?…».

Авва Доротей переконує нас, «що ні самого страху Божого, ні милостині, ні віри, ні стриманості, ні іншої будь-якої чесноти не можна досягти без смиренномудрості». Тільки той, хто зміг пізнати себе, тільки той, хто зміг побачити у собі гріх, може розпочати справу свого спасіння. Ми не в змозі раціонально зрозуміти смирення, ми можемо побачити тільки його плоди в людині. Таким ознаками смиренної душі є безпристрасність та повне відання себе на волю Бога.

«Ніколи не здобуде перемоги над жодною пристрастю той, хто не має глибокого, щирого смирення» (Преподобний Касіян Римський).

Для нас, що намагаємось жити за заповідями, заклик пізнати самого себе є ніщо інше, як заклик до смиренномудрості. У того, у кого немає смирення, життя протікає, немов у рожевих окулярах, немов у духовній ейфорії, йому здається, що він безгрішний, а тому й не бачить свого життя зі сторони. В того, у кого немає смиренномудрсті надзвичайно важко побачити колоду у власному оці (пор. Лк 6:41-45). Смирення  здатне для нас, християн, відкрити цілий Божий світ та інших людей, не рідко наші образи закривають їх від нас. Тому то смиренномудрість не дає нам заслонитись своїми пристрастями від всього світу, але побачити все Боже творіння, як воно є. Глибоке пізнання своєї нікчемності, зміна поглядів на ближніх, причому вони, без будь-якого примусу, здаються тому, хто так смирився, кращими від нього у всіх відношеннях.

Авва Доротей зазначає, що кожен із святих ішов шляхом смирення, а дорога смиренномудрості, хоч і поволі, але приведе нас до спасіння: «Утім, смирення й саме може увести нас до Царства, – як сказав старець авва Йоан, – та тільки поволі».

А якщо ми хоч трохи потрудимось та до смирення докладемо ще й стриманості, постійності у молитві, милостині, терпеливості, то це тільки прискорить наш шлях. Це підбадьорення для нас, бо якщо через хворобу не можемо постити, якщо не можемо із інших причин здобувати інші чесноти, то пошуки смиренномудрості заведуть нас до Царства Небесного.

«І так, – говорить він, – і смирімося трохи ми і спасемося. Якщо ми, як немічні, не можемо трудитися, то постараймося смиритися; і віруймо в милість Божу, що і за те мале, що ми вчинили зі смиренням, будемо разом зі святими, які багато потрудилися і послужили Богові.»

Не в наших силах день та ніч проводити на молитві, не зможе ми роздати все своє майно чи харчуватись тільки хлібом та водою, але в наших силах плекати смиренномудрість, тим більше, без смирення ми не зможемо спастися.

«Блажен, браття, хто має смирення, бо великим є смирення» (Авва Доротей).

 

Авва Доротей, Поучення і послання, Львів: Свічадо 2005.

Християнське життя за «Добротолюбієм». Вибрані фрагменти з писань святих отців та учителів церкви, Львів: Свічадо 2003.

Шпідлік Т. Духовність Християнського Сходу, Львів: Видавництво ЛБА, 1999.

Тулупов В. Одеяние Божества. О том, как приобрести смирение // https://azbyka.ru/otechnik/Vyacheslav_Tulupov/odejanie-bozhestva-o-tom-kak-priobresti-smirenie/#b2 (25.10.2019)

Фото, ілюстративне: sachbearbeitung із сайту

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.