Тайна смиренномудрості.

Роздуми над повчаннями преподобного авви Доротея

Слова про смирення у нас, людей ХХІ століття, викликають спротив. Тай не дивно, адже противники християнства говорять, що смиренними можуть бути тільки раби, що Церква говорить про смирення тільки для того, щоб тримати своїх вірних під контролем.

Що ж таке оте смирення, смиренномудрість?

 У творах Святих Отців дуже часто зустрічається це  слово «смирення» та «смиренномудрість». Нерідко вони вживали їх як синоніми, але так само ці два поняття розрізняли. Смиренномудість – це правдиві думки чи, краще сказати, правильні думки, правильне розуміння людини про саму себе та світ, що її оточує. Саме смиренномудрість народжує смирення, і якщо ми хочемо бути смиренними, то нам слід спочатку стати смиренномудрими.

В своєму другому поученні преподобний Авва Доротей привідкриває нам тайну смиренномудрості, про цю чесноту він говорить, що сама смиренномудрість божественна і незбагненна. Не пройшовши цим шляхом, ми не зможемо до кінця зрозуміти, що таке смирення. Щоб дійти до смиренномудрості нам, найперше, слід зрозуміти хто ми є. Саме самопізнання здатне привести нас до смиренномудрості, бо пізнати себе – це оцінити свої можливості, свою здатність зростати у добрі та мудрості. Тому й не дивно, що Василій Великий стверджував, що самопізнання «приведе тебе до пам’яті про Бога». Саме це мав на увазі Пророк Давид, коли у Псалмі 139 говорив такі слова: «Що за предивне знання! Для мене занадто високе, недосяжне воно!» (Пс. 139(138):6), тобто, пізнаючи себе, ми пізнаємо ту безконечну мудрість, яка є у Бозі.

Григорій Богослов закликає нас: «Пізнай себе, друже! Пізнай своє походження та свою Природу. Це найпряміша дорога аби досягти першого взірця». Пізнавши себе, людина здатна побачити себе у істинній сутності, такою, як вона є, і такою, як її бачить Бог. Пізнання себе, своїх бридких та величних вчинків, пізнання своїх слабкостей та своїх перемог, незнання себе та пізнання себе у Бозі – це все провадить нас до того, що в святоотцівських творах називається смиренномудрістю та смиренням.

На початку повчання преподобний Авва Доротей приводить нам слова одного із старців.

«Хтось зі старців сказав: «Найперше потрібна нам смиренномудрість, щоб бути готовими на кожне слово, яке чуємо, сказати: «прости!»; бо смиренномудрість ламає всі стріли ворога й супротивника».

Авва Доротей тут дає деяку ознаку смиренномудрості, якщо людина готова на кожне слово, яке чує сказати «прости», то це означає, що в неї є смиренномудрість. Це означає, що у своєму щоденному житті нам нікому не слід докоряти, нікого не засуджувати і ні над ніким не вивищуватись.

Саме тому у наш час не модно бути смиренним, бо смирення сприймається за слабкість, правий ти чи ні, але йди до кінця –  ось, напевне, таке гасло нашого часу. Для багатьох людей помста солодша, ніж прощення. Якось у черзі в супермаркеті в однієї жінки із сумки випав дистанційний пульт від телевізора, всі здивовано почали запитувати жінку чи вона завжди за собою носить пульт, на що жінка відповіла, що її чоловік не захотів їхати із нею в магазин, бо в той час по телебаченню мав іти футбольний матч. Ну і, звичайно, що чоловік хотів його дивитись. Так, що наше суспільство, якщо ще не зробило, то намагається зробити мстивість заслугою. Для цього є ціла армія адвокатів, котрі багатіють на тому, що задовольняють прагнення гнівливих та злих людей обідрати як липку кожного, хто порушує зону їх комфорту.

Авва Доротей, Поучення і послання, Львів: Свічадо 2005.

Шпідлік Т. Духовність Християнського Сходу, Львів: Видавництво ЛБА, 1999.

Матеріал для проповіді (Чернетки)// http://4ernetki.com/ (25.10.2019).

Тулупов В. Одеяние Божества. О том, как приобрести смирение // https://azbyka.ru/otechnik/Vyacheslav_Tulupov/odejanie-bozhestva-o-tom-kak-priobresti-smirenie/#b2 (25.10.2019)

Фото, ілюстративне: Couleur із сайту Pixabay

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *