Різдвяні роздуми – Навечір’я Богоявлення
Сьогодні свята Церква закликає нас глянути на образ Івана Хрестителя. «Це ж той, що про нього говорив пророк Ісая: «Голос вопіющого в пустині: Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки Його» (Мт. 3:3).
Прихід Месії сповіщали пророки, котрі, мов ті вісники, проголошували появу великого Царя. Іван Предтеча стоїть на границі двох Завітів: Старого та Нового. Сам Господь свідчить про нього, кажучи: «Усі бо пророки й закон пророкували до Йоана» (Мт. 11:13). Він – провісник древності і провісник нових часів. Як провісник древності, він народжується від престарілих батьків; як провісник нових часів він виявляє пророчий дар ще в утробі матері. Він ще не народився, а вже «здригнувся в лоні» Єлизавети, почувши привітання Марії. Іван став пророком Всевишнього, бо завжди йшов попереду Ісуса, щоби приготувати Йому дорогу, відкрити народові Його спасіння.
До чого ж закликав Іван Хреститель? Він бажав, щоби люди залишалися там, де перебувають, зберігаючи вірність Господеві. Пророк не пропонував солдатам полишати своєї служби, але, щоби вони стримувались від насильства та зрад. І навіть до митарів, яких усі ненавиділи та зневажали, пророк Іван Предтеча і їх не засуджує, але говорить, щоб вони не вимагали більше від того, що належить дати. Іван трудиться, щоб приготувати народ до зустрічі із Господом. Він трудиться і проповідує не для того, щоб задовольнити своє самолюбство чи зреалізувати себе, він трудиться та проповідує для того, щоб виконати своє покликання. Своє покликання, свою місію він виконає до кінця.
І сам він буде вірний Богові до кінця: він віддасть своє життя за Нього. Та й чимало людей прийдуть до Господа завдяки апостольському служінню Івана Хрестителя. Слухаючи його проповіді, вони отримували внутрішню потіху й розраду, щоби згодом піти за Христом та повірити у Нього.
Покликання пронизує собою все наше життя, все у нашому житті має відношення до тієї місії, яку доручає нам Господь. Кожна людина, без винятку, має своє покликання від Бога. І від того, як вона його виконує, залежить багато чого. Бог пов’язує із нами і Свої плани.
Один із проповідників сучасності наголошував: «Не забувай, дуже важливі речі залежить від того, як ти і я виконуємо Божу волю. Чи наближаємо ми до Господа людей, які нас оточують? Чи є ми для них прикладом у своїй праці, родині, суспільстві? Чи розмовляємо ми із ними про Бога?»..