Благословення Марії

Без сумніву, топ темами у мас-медіа є: секс, корупція, світське життя, ну і, звичайно, релігія. Якщо це все ще й зібрано разом і має ізюминку скандалу, то успіх такої публікації гарантовано.

Читаючи розповідь євангелиста Луки про Благовіщення, ми десь цю розповідь сприймаємо через досвід читання жовтої преси. І, як наслідок, ми в ній вичитуємо те, чого насправді там немає або, навпаки, не помічаємо важливих речей, на які нам слід звернути свою  увагу.

Хоч у давнину люди нічого не знали про ДНК, про хромосоми, вони прекрасно знали звідки беруться діти, і, якщо жінка говорить, що її вагітність є результат чогось іншого, то вона, швидше за все, хоче приховати свій злочин проти моралі та суспільства. Про подію Благовіщення говорять Лука та Матей. Цю подію вони обидва описують по-різному, а це вже свідчить про те, що вони не могли запозичити сюжет один в одного.

Ангел дає подвійне пояснення цієї події: Святий Дух найде на Марію і дасть Їй силу стати Кимось більшим, ніж Вона тільки могла Собі уявити. Сам Господь-Бог отінить Її. Бог Біблії – це той Бог, на чий образ та подобу була створена людина. Це не бог язичників, котрий просто вривається в історію людини, але це той Бог, котрий створив нас для Себе. Коли Він бере ініціативу в Свої руки, то це завжди є прояв Його любові.

Говорячи про Благовіщення, ми опускаємо із зору першу половину першого розділу Євангелія від Луки, де ми бачимо подібну сцену: коли Захарії являється ангел і теж говорить про народження дитини. Ми бачимо певний контраст між розгубленістю Захарії та покірним смиренням Марії. Вона теж питається в Ангела, як саме це станеться, але це прохання швидше нагадує прохання вказати на певні необхідні відомості, ніж на вимогу якихось знаків. Одержавши пропозицією стати Матір’ю Месії, Вона, можливо, навіть не до кінця усвідомлюючи, говорить ті слова, що у віках стали відкликом людини на поклик Бога: «Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1:38).

Якщо роздумати над життям Марії, то слово «благословення» набирає нового значення. Єлизавета називає Марію благословенною: «Благословенна ти між жінками й благословен плід лона твого» (Лк.1:42).

Ми звикли слово «благословення» вживати у позитивному значенні. Ми звикли говорити: Бог благословив мене гарною родиною, чи Бог благословив мене добрими дітьми чи новим будинком.

Проте задумаймось чи могла Марія відчувати Себе благословенною, коли її живіт почав рости до законного одруження, а Вона на собі відчувала осудливі погляди сусідів? Чи відчувала Вона Себе благословенною, коли була змушена втікати на чужину та там жити певний час? Чи відчувала Вона Себе благословенною, коли тяжко працювала? Чи відчувала Себе благословенною, коли зрозуміла, що забула дванадцятирічного Ісуса в Храмі? Чи відчувала Вона Себе благословенною, дивлячись на муки, страждання, смерть Свого Сина?

Проте саме таким було Благословення Марії. Вона отримала життя наповнене тягарями. Для Неї бути благословенною означало довіритись Богові, навіть якщо деякі речі неможливо до кінця зрозуміти людським розумом.

«Ось я Господня слугиня: нехай зо мною станеться по твоєму слову!» (Лк. 1:38).

Вона сказала Богові: Так. І зробила це не тому, що очікувала легкого та безтурботного життя, чи чекала, що Бог дасть Їй якусь винагороду, але тому, що вірила, що Господь кожну людину провадить до спасіння.

Обираючи таке благословення, ми ніколи не будемо впевнені як може змінитись наше життя. Проте ми можемо бути впевнені в одному, що в нашому житті буде діяти Господь.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.