«Ось я посилаю посланця мого перед твоїм обличчям, що приготує путь твою перед тобою» (Лк. 7:27).
Пророк, Предтеча та Господній Хреститель, Йоан – найбільший із пророків. Він прославляється Церквою, як: «ангел, апостол, мученик, пророк, свічник, друг Христа, печать пророків, світлий Слова голос».
Ще до свого народження Івану була окреслена особлива місія. «… багато синів Ізраїля наверне до Господа, їхнього Бога. І сам він ітиме перед ним з духом та силою Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей і неслухняних до мудрості праведних, щоб приготувати Господеві народ прихильний» (Лк. 1:16-17)
Ця тайна Божого задуму була відкрита Архангелом Гавриїлом батьку Івана Предтечі, священику Захарію, коли той здійснював служіння в Єрусалимському Храмі.
Іван з ранніх років жив не в місті серед людей, а один – в Юдейській пустині. Євангелист Марко описує зовнішній вигляд пророка: «Іван одягнений був в одежу з верблюжого волосу й носив ремінний пояс на своїх бедрах, а їв сарану й мед дикий» (Мр. 1:6).
Коли Івану сповнилося тридцять років, Господь велить іти в долину ріки Йордан та проголошувати людям про прихід Спасителя у світ та про те, щоб вони були готовими до Його зустрічі через покаяння та хрещення.
Іван прийшов в Йорданську країну та й починає проповідувати: «Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство» (Мт. 3:2). Він говорив про те, що настала повнота часу і на землю прийшов довгоочікуваний Месія, Спаситель світу. Давно уже єврейський народ не чув пророкування і досить швидко долина ріки Йордан переповнилася народом, котрий йшов подивитися на Божого посланця. До нього прямували люди різного статусу: бідні та багаті, воїни і селяни, книжники та фарисеї.
Хто вірив у його слова та каявся у своїх гріхах, тих Іван хрестив в Йордані. При цьому він вимагав, щоби покаяння було щирим та супроводжувалося виправленням себе та добрими вчинками.
Фарисеїв та садукеїв пророк викривав словами: «Гадюче поріддя! Хто вас навчив тікати від наступаючого гніву?» (Мт. 3:7). Фарисеї точно виконували зовнішні приписи Мойсеєвого закону, але не творили діл милосердя та любові.
Садукеї ж, навпаки, не обтяжували себе виконанням діл закону, але й не вірили в загальне воскресіння, загробну відплату, існування душі та Ангелів. На відміну від цих вчителів, пророк Іван на перше місце завжди ставить моральний борг людини: «Хто має дві одежі, нехай дасть тому, що не має. А хто має харч, нехай так само зробить» (Лк. 3:11).
Від збирачів податків – митарів, пророк вимагає, щоби вони не вимагали більше дозволеного. Воїнам рекомендує нікого не ображати, не обмовляти та задовольнятися своєю платнею.
Юдея, бачивши силу слова Івана Хрестителя, роздумувала чи він не є тим обіцяним Месією. Люди запитували його про це. Іван же всім відповідав: «Я вас хрищу водою, але йде сильніший від мене, якому я негідний розв’язати ремінь від взуття. Той буде вас христити Духом Святим і вогнем» (Лк. 3:16).
Тоді люди запитували його: «Чого ж бо христиш, коли єси ні Христос, ані Ілля, ані пророк?». Йоан же їм у відповідь: «Водою я хрищу. Той же стоїть серед вас, якого ви не знаєте; він наступить після мене, а я йому не гідний розв’язати й ремінця сандалі» (Ів. 1:25-27).
Про майбутнього Месію пророки проповідували давно, але тільки Іван Предтеча проголошує, що настали дні Його приходу. І навіть більше: «Він же стоїть серед вас» (Ів. 1:26).
Та й Сам Господь каже про Свого Предтечу: «Між народженими з жінок нема нікого більшого понад Йоана» (Лк. 7:28). За святість, відданість, праведність та строгість життя, більша частина якого проходить в безлюдній Юдейській пустині, Свята Церква називає пророка Івана – Ангелом пустині.