Роздуми на свято Благовіщення

Наші роздуми на свято Благовіщення ми розпочнемо з уривка книги пророка Ісаї:

«І заговорив Господь знову до Ахаза, кажучи: «Проси собі знаку в Господа, Бога твого, або глибоко з-під землі, або вгорі високо!»  Ахаз же відказав: «Не проситиму і не буду спокушати Господа.» Тоді він сказав: «Слухайте ж, доме Давида: мало з вас докучати людям, що докучаєте ще й Богові моєму?  Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл» Ісаї 7:10-14.

На перший погляд, прослухавши цей уривок, нам може показатися, що Ахаз є досить покірною людиною, тому й не просить для себе якогось особливого знаку чи знамення.  І, тільки глибше занурившись у контекст цього уривку зі Старого Завіту, ми можемо побачити й зрозуміти той час, в якому жив цар Ахаз, розкрити й осмислити його життя. Зокрема, про його життя ми можемо почитати у 15-16 розділах ІІ Книги Царів. Впродовж цілого свого життя він вчинив чимало гріхів та беззаконня, тому й не дивно, що через його правління потерпав і його народ. Над царем Ахазом та його народом нависла небезпека завоювання та знищення, і цар занепав духом. Про його стан Святе Письмо пише: «…серце царя й народу затремтіло, як тремтить дерево в лісі від вітру» (Ісаї 7:2). І навіть перед лицем загрози фізичного знищення цей цар не хоче просити знаку й допомоги у Бога, бо розуміє всю свою гріховність, бачить без прикрас та жодних виправдання своє попереднє життя, свої вчинки й розуміє всю злобу, всю підлість. Він є занадто грішний, щоб звертатись до Господа.

Пророк Ісая закликає Ахаза негайно просити допомоги, просити знаку. Бо добре розуміє, що, якщо буде знищений цар Ахаз, то буде знищений родовід Давида, тобто буде знищений родовід, з якого має народитися Ісус Христос.

Ахазу  запропоновано просити знаку. І тут не йшлося про якусь набожність, а перш за все про те, щоби звільнити його серце від тих божків та ідолів, яким він поклонявся, щоб цар та його народ могли навернутися до Господа Бога.

 Життя царя Ахаза є викликом для кожного із нас. Нам також слід побачити своїх ідолів. Тих ідолів, яким ми поклоняємось та служимо у своєму житті, яких возвеличуємо у своєму серці. Побачити їх – це тільки півсправи, потрібно їх ще й позбутися.

Які ж це ідоли?

Кожен із нас має своїх особистих ідолів. І в кожної людини вони є такими різними. Цими ідолами можуть бути матеріальні речі, скажімо: гроші, автомобіль, маєтки. Так і якісь наші звички чи пристрасті, як то: алкоголь, азартні ігри, розпуста. Таким ідолом може стати для нас навіть інша людина, яка відвертає нас Бога. Одним словом, ідолом стає все те, що закриває нам Бога, що не дає нам можливості жити повноцінним життям у Бозі, закриває нам повноту Божого Милосердя.

Господь через пророка Ісаю говорить до Ахаза: «Проси собі знаку в Господа, Бога твого» (Іс. 7:11). Ти тільки проси, а Господь відразу дасть тобі знак.

Як бачимо Ахаз мав у своєму житті зробити три речі:

Дивись, спостерігай, що чинить Господь у твоєму житті, придивись до свого життя, аналізує його, розглянь його у світлі Святого Духа

Будь спокійним. Скільки ми бачимо паніки довкола нас, скільки неспокою є в нашому житті. Ми так хочемо контролювати певні процеси та ситуації, але забуваємо, що маємо навчитись довіряти Богові.

Не бійся. Скільки страхів поневолюють нас, починаючи від якихось малих й закінчуючи великими. Пророк Ісая, звертаючись до царя Ахаза, говорить: «Серце твоє нехай не тривожиться. Нічого з того не буде, так воно не станеться» (Іс. 7:7). Задумаймось, а кому належить моє серце? Чи моє серце насправді належить Богові? Чи належить комусь чи чомусь іншому?

 Господь для Ахаза  вибирає дуже дивне знамення. Ми далі чуємо: «Оце ж сам Господь дасть вам знак: Ось дівиця зачала, і породить сина і дасть йому ім’я Еммануїл» (Іс. 7:14), тобто «з нами Бог».

 Ці вірші стали предметом дискусії на багато віків, бо вповні цей текст можемо зрозуміти тільки після народження Ісуса Христа. В арамейському оригіналі тут вжито слово «Алмах», яке означає «молода  дівчина, жінка». Септуагінта, тобто Святе Письмо грецькою мовою, перекладає це слово, як «партхенос», тобто «Діва», оскільки у грецькій мові не було відповідного до арамейського слова «алмах». У багатьох християнських коментаторів ми знаходимо думку, що вже до цього безбожного царя Ахаза  говорить Господь, що з твого покоління, з твого роду народиться Ісус Христос, але також говориться, що Марія буде дівицею, що Вона народить Ісуса, будучи дівою. Це пророцтво здійсниться через 700 років, Марія, за справою Святого Духа народить Божого Сина.

Цей знак, який Бог дає Ахазу, здійсниться аж 700 років після його смерті.

Скільки поколінь чекали на Христа, а скільки не прийняли Його, бо чекали на зовсім іншого Месію. Для нас важливо залишатися християнами, зберігати вірність Богові й жити за Його Заповідями.

Еммануїл-Бог є постійно з нами. Господь постійно прагне бути з нами, бути в нашому житті, але чи ми бажаємо, щоб Бог був у нашому житті? Чи ми постійно прагнемо бути із Богом? Бог є присутній, але чи ми не говоримо Йому: «Господи, почекай. Не зараз, Господи, в мене немає часу на Тебе».

Бог-Еммануїл проходить до нас, щоб поселитися тут і назавжди, перебувати з нами. Нам тільки слід вибрати з ким ми хочемо бути.

Альберт Ейнштейн говорив: «Існує два способи прожити наше життя. Перший – це так, нібито чудес немає, а другий – ніби все на світі є одним великим чудом».

Вибір лежить перед кожним із нас. І нам слід обрати друге, тому що Бог-Еммануїл є з нами і від того наше життя стає прекрасним дійством Божої присутності, Божої благодаті. Кожен день є прекрасним Божим чудом там, де ми є. Амінь.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *