Слово “Стрітення” означає зустріч. На 40 день після Різдва Христового Діва Марія в супроводі Йосифа Обручника принесла Свого Сина в Єрусалимський храм, щоб виконати закон Мойсея. В притворі храму святу родину зустріло двоє старозавітних праведників: Симеон, названий Богоприємцем, та Анна.
Храм – це місце таїнственної зустрічі. Душа, яка очистилася полум’ям покаяння, як руда в горнилі, зустрічається із Богом. Вона відчуває божественну благодать, як нове життя, як присутність Бога, як істину і небесний спокій. Тепер Симеон і Анна не тільки вірою свого серця, але і своїми очима бачать Бога. В храмі простір втрачає свою протяжність, а час – свою безповоротність.
В простір храму поміщена ціла Вселенна. Час у храмі згорнуто, як сувій пергаменту, на котрому записана історія світу: від першого дня створення і до Страшного Суду. Сувій можна розгорнути і почитати все в ритмі Богослужінь. В храмі разом із людьми ангели утворюють єдиний хор, кожне слово якого перетворюється в небесне світло. В храмі Небесна Церква зустрічається із Церквою Земною.
Отже, згідно закону Мойсея, мати на 40 день після народження дитини, повинна була принести немовля до храму. Якщо це був первенець, то за нього потрібно було принести символічний викуп. Згідно із закону Мойсея первенця чоловічого роду присвячували Богові. Старший син повинен був виконувати певні роботи для храму, а коли з плином часу така потреба відпала, то приносилася жертва як викуп за первенця. Для бідних такою пожертвою була купівля двох голубів при храмі, яких пізніше випускали на волю.
Протягом 40 днів після Різдва Христового Діва Марія жила в Вифлеємі, в домі Саломії, дочки Йосифа Обручника. Євангелії ще не було відкрите світові, тому Діва Марія строго виконувала всі закони Старого Завіту. Апостол Іван Богослов називає Бога Любов’ю, а інше ім’я Бога – Смирення. Смирення – це знак Христа на чолі святих.
Діва Марія із Младенцем на руках в супроводі праведного Йосифа йде в Єрусалим. Матір Божа, Яка Своєю святістю перевищує Серафимів, Нерукотворний Храм Божий, виконує закон, йде в Єрусалимський храм, щоб прийняти обряд очищення. Та, перед Якою приклоняються Ангели, схиляє Свою голову під благословення священика. Марія і Йосиф приносять відкупительну жертву за Того, Котрий Своєю присутністю освячує храм і Святеє Святих, за Того, Хто стане жертвою за гріхи всього світу. Як цар, перевдягнувшись жебраком, дивиться на свої володіння, так Владика храму, в образі сорокаденного Немовляти, входить у Свій дім. Цю тайну знають тілька Ангели Хоронителі і двоє святих – Симеон і Анна. Старець Йосиф тримає на руках клітку із двома горлицями – жертву за Ісуса, яких потім випустили на волю. Це пророцтво про те, що Ісус Своєю Голготською жертвою визволить душі людей із темниці аду, дасть їм волю і Свій вічний небесний спокій.
В Єрусалимському храмі Старий Завіт в обличчі Симеона Богоприємця і Анни пророчиці зустрілися із Новим Завітом, Дитятком Ісусом, Який лежав на руках Пречистої Діви.
Святий Симеон Богоприємець, перекладаючи Книгу пророка Ісаї, вирішив замість слів: «Діва родить Сина» (пор. Іс. 7,14) – написати: «Молода жінка родить сина», – але був зупинений Ангелом, котрий проголосив Симеону, що той не помре, поки не побачить виконання цього пророцтва. Пройшли десятиліття. Три рази старець зустрічав рубіж століть, але смерть ніби забула про нього. В Єрусалимі діди розказували своїм онукам, що ще їх батьки і діди бачили в своєму дитинстві праведного Симеона, котрий завжди приходив кожної суботи на молитву у храм. Старець був живим свідченням Ізраїлю.
Зустрів Марію в єрусалимському храмі, Симеон взяв на руки Ісуса і благословив Бога, пророцтво збулося. Час відходу старця на землі наблизився. Він промовив слова, натхненної молитви: «Нині відпускаєш раба твого, Владико, по слову Твоєму в мирі: бо побачили очі мої спасіння Твоє, що приготував Ти перед усіма народами, світло на просвіту поганам і славу люду твого Ізраїлю». Цю молитву Церква співає щоденно на вечірньому богослуженні. Після цього Симеон звернувся до Божої матері з пророчими словами, що, через Її серце пройде меч скорботи. Хто більше любить, той більше терпить. Тут, в Єрусалимському храмі Вона вперше пережила Свою Голготу. В словам пророка Вона побачила, що чекає Її Сина. Вже в той час Ірод підозрював, що його брехня викрита і східні царі не захотіли повернутися до Єрусалиму. В царському палаці вже тоді обговорювалися плани, як знайти і умертвити царя Ісуса. Згідно Передання Симеон Богоприємець був вбитий біля стін храму воїнами царя Ірода, які допитували його, де знаходиться Ісус.
В день Стрітення Бог, Який невидимо перебув своєї благодаттю в храмі видимо входить в нього. Закриваються останні пророчі книги, Старий Завіт уступає місце Новому Завіту, так бліднуть і меркнуть зорі – окраса нічного неба – в променях сонця, що сходить. Через деякий час буде знищений Єрусалимський храм, але від нього, як від кореня по всьому світу розкинуться молоді паростки християнських спільнот.