Святий Дух

Після Господнього Вознесіння апостоли перебували разом на молитві. Десятого дня, в день П’ятидесятниці, Дух Святий у вигляді вогненних язиків сходить на апостолів. «Аж ось роздався зненацька з неба шум, неначе подув буйного вітру, і сповнив увесь дім, де вони сиділи. І з’явились їм поділені язики, мов вогонь, і осів на кожному з них» (Діян. 2:2-3). І відразу вони відчули Його особливу дію, отримавши надзвичайний дар: апостоли стали з особливою силою та благодаттю проповідувати Слово Боже на різних мовах.

 «А перебували в Єрусалимі між юдеями побожні люди з усіх народів, що під небом» (Діян. 2:5). Люди, котрі були присутні того дня в Єрусалимі, несподівано для себе, могли розуміти мову апостолів, частина яких походила з Галилеї, була бідна і не знала інших мов.

Ця подія зароджує Церкву Божу – спільноту апостолів, Христових учнів, котрі наповнилися Духом Святим. Історія Церкви – це історія дії Святого Духа. Преподобні, Святі Отці, Вчителі Церкви все своє життя присвячували тому, щоби здобувати дари Святого Духа, Божественну благодать, зберегти її та захистити від різноманітних впливів, гріховної скверни. Цьому вони присвячували все своє життя, так само як і апостоли. До цього покликані і всі ми, котрі сьогодні є присутніми в Божому храмі.

Апостоли почали говорити різними мовами, вони отримали надзвичайний дар Святого Духа. Проте і тут чимало людей почали їх висміювати: «То вони молодим вином повпивалися» (Діян. 2:13). Нам це досить знайоме, досить часто люди, на жаль, це відноситься і до наших рідних, близьких, колег, несподівано починають насміхатися із християн, коли ми починаємо говорити на незнайомій їм мові – мові Божественної любові.

 Дух Святий діє в християнах, а люди, позбавлені такої благодаті не можуть цього ані прийняти, ані зрозуміти, ані терпіти, а прагнуть зробити те, що їм так подобається – просто насміхатися, принижувати, ображати. Проте нам не слід ігнорувати ними, адже Дух Святий діє і на цих людях, нам слід докласти апостольську ревність та надзвичайну працю, щоби ділитися Божою благодаттю з усіма.

Дух Святий об’єднує, зцілює від осліплення людей та наділяє їх істинною силою та здоров’ям душі. Він все відновлює навколо Себе, наділяючи любов’ю, вірою, милосердям, добром. Від браку благодаті Святого Духа страждаємо всі ми. Адже через наше небажання прийняти Христову істину, від нашого егоїзму та гордині благодать Святого Духа покидає наші серця. Натомість приходить диявол, засіваючи різні думки та гріхи: підозру, злість, заздрість, підступність та жадібність.

Ми прагнемо з’єднатися із благодаттю Божественного Духа, але і не бажає покидати служіння цьому світу. Це неприпустимо для всіх нас, християн. Ми ж не можемо змішати джерельну воду із відпрацьованим маслом чи мазутом – з цього нічого не вийде. Так само джерело Божої благодаті оскверняється та забруднюється, з нього вже не тече «жива вода». Адже Христос не перестає говорити: «Хто вірує в мене – ріки води живої з нутра його потечуть!» (Ів. 7:38).

Ріки Божественної благодаті… Досить часто ми своїм життям цементуємо ці ріки, засипаємо їх камінням, забруднюємо гріхом, тлінню. І ці джерела згасають в нас.

В день Святої Трійці ми бачимо навколо себе чимало людей: когось ми бачимо частіше, а хтось приходить в Церкву тільки у великі свята. Сила Духа Святого будить всіх нас від гріховного сну, закликає залишити все і прийти в Божий Храм. Як поранені воїни в пустині, ми, грішники, зранені своїми гріхами, в пустині гріха повземо до джерела Божественної благодаті, щоби очиститися від бруду гріха, тління, диявольської отрути.

Господь вкотре дарує нам чудо: сьогодні сходить на всіх нас Божественний Животворящий Святий Дух. Ми ж, з’єднавшись спільно, всі разом, не дивлячись на наші гріхи, єдиним серце та устами прославляймо Небесного Отця, Єдинородного Сина і Святого Духа, Тройцю єдиносущу, Животворящу та Нероздільну.

Схожі публікації:

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *