Усікновення чесної голови чесного і славного пророка, предтечі і Хрестителя Йоана

Коли Ірод почув про Ісуса, то його душу опанував жах, бо він думав, що це Іван Хреститель воскрес із мертвих. Совість Ірода не давала йому спокою, оскільки Іван був убитий за його наказом. Це вбивство в Євангелії описано досить докладно.

Іван докоряв Іроду, що той живе в незаконному подружжі з Іродіадою, дружиною свого брата. Представники влади завжди з ненавистю дивиться на тих, хто вказує на їх прогрішення, вони не терпить правди, не виносять викриття. Ірод вкидає Іван у в’язницю, читаючи Євангеліє, ми бачимо, що Ірод приходить до ув’язненого Івана та слухає його. І це може свідчити тільки про одне, що Іван з Іродом розмовляв з любов’ю, з бажанням його спасти із безодні гріха, в якій той знаходився. Іван зміг в Іроді побачити щось таке, що ніхто до нього й не помічав. Іван Хреститель зумів в Іроді побачити образ Божий. Не виключено, що в якийсь момент Ірод міг покаятися, змінити своє життя. І тоді, можливо, євангельська історія і цілий світ могли стати іншими.

Ця історія є повчальною для кожного із нас. Бо кожен із нас може дослухатися до своєї совісті, може зробити правильний вибір і може все поміняти, може відректися від гріха та залишитися з правдою. І тоді зміниться світ. І тоді це буде найголовнішим та найбільшим подвигом, який може вчинити християнин.

В житті кожного із нас, рано чи пізно, наступає такий момент, коли нам приходиться зробити вибір на чиїй ми стороні та з ким ми є: з гріхом чи з правдою Божою, з Христом чи Його противником, дияволом.

Ми бачимо страшну трагедію Ірода, але, насправді, в ній закладена трагедія цілого людства, людства, котре відвернулося від Христа та віддалилося від Бога. Фактично, це є ще одне гріхопадіння, котре співвідносне із гріхопадінням Адама та Єви. Ірод, як виявляється, був слабкою людиною. Він не хоче убивати Івана Хрестителя. Він розуміє, що творить беззаконня, але через свою гордість не може поступити по-іншому.

Ірод наказує відсікти голову Івану Предтечі на прохання дочки Іродіади. Після нескромного танцю, котрий підняв із глибин його душі всі низькі почуття та запаморочив розум. Ірод пообіцяв танцівниці: «Чого б ти тільки в мене просила, – дам тобі, хоч би й половину мого царства» (Мр. 6:23). І вважав, що не може порушити цієї своєї обіцянки.

В церковних піснеспівах празника Усікновення голови Івана Хрестителя провідною думкою є гіркота та жаль про те, що Ірод вибрав не закон Божий, а дочасний світ з його принадами та спокусами. І цей вибір між Божою правдою, між законом Божим і по сьогоднішній день роздирає людство та кожну людську душу.

Кожен раз, коли ми робимо будь-який вибір, ми змінюємо не тільки власне життя, але й світ, бо ми або наближаємося до Христа, або від Нього віддаляємося.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.